Справа № 761/2062/20
Провадження № 1-кс/761/1770/2020
24 січня 2020 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 120 201 100 000 000 18 від 17.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 120 201 100 000 000 18 від 17.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про арешт майна - автомобіля марки «ВАЗ 210994», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши його на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Богуславського відділення поліції Миронівського віділу поліції ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, Блогуславський район, місто Богуслав, вулиця Франка, 14.
Клопотання мотивоване тим, що 16.01.2020, приблизно о 22 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 210994», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на заокругленій ділянці дороги по вулиці Довга Гребля в селі Митаївка Богуславського району Київської області не впорався з керуванням автомобіля та допустив його перекидання з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді паркану та електроопори.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 загинув на місці пригоди, пасажир ОСОБА_5 отримав забої мяких тканин та від госпіталізації відмовився.
17.01.2020 автомобіль марки «ВАЗ 210994», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був оглянутий та вилучений, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУНП в Київській області.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «ВАЗ 210994», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор в клопотанні зазначає, що автомобіль визнано речовими доказами, у зв'язку з чим просить накласти на нього арешт.
В судове засідання прокурор не з'явився та подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій зазначив, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Власник тимчасово вилученого майна про розгляд клопотання повідомити не вдалося, оскільки він внаслідок зазначеної пригоди помер.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України за відсутності належним чином повідомлених сторін.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшла висновку про таке.
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження, яке було вилучено в рамках кримінального провадження, яке внесене до № 120 201 100 000 000 18 від 17.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст.286 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 від 09.01.2020 про визнання речовим доказом та передачу на відповідальне зберігання вищезазначений транспортний засіб визнано речовим доказом.
При цьому, слідчий суддя, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна виправдовує втручання у права та інтереси власників майна.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна - автомобіля марки «ВАЗ 210994», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , без задоволення клопотання в частині залишення транспортного засобу на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, враховуючи, що таке рішення не передбачено статтями 170, 172 КПК України.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 120 201 100 000 000 18 від 17.01.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме на автомобіль марки «ВАЗ 210994», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 .
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя : ОСОБА_1