ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 січня 2020 року м. Київ № 640/18978/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
провизнання протиправним та скасування постанов, приписів
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі відповідач, ДАБІ), в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними та скасувати рішення, винесені Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, а саме:
постанову від 20.09.2019 №З-2009/4/1010-3170/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
постанову від 20.09.2019 №З-2009/2/1010-3168/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
постанову від 20.09.2019 №З-2009/4/1010-3169/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
постанову від 20.09.2019 №З-2009/4/1010-3167/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
припис від 06.09.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0609/2;
припис від 06.09.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0609/1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі із призначенням судового засідання.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на протиправність оскаржуваних рішень, з огляду на наступне.
Вказує, що перевірку проведено без ознайомлення позивача з підставою проведення позапланового заходу, без надання йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), а також за його відсутності, чим порушено ч. 3 ст. 6 та ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункти 7, 9, 13 Порядку № 553.
Також позивач наголошує, що позивачем не здійснюються та не здійснювались будівельні роботи, а акт перевірки від 06.09.2019 та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2019 року відображують протилежне за відсутності будь-яких належних доказів (документів та/або фотоматеріалів) вчинення таких правопорушень та їх виявлення, що на думку позивача вказує на незаконність винесених приписів та постанов на підставі зазначеного Акту та протоколів.
ДАБІ України в контексті обставин проведення перевірки, проведеної на об'єкті за адресою: вул. Ярова , смт. Гребінки , Васильківський р -н., Київська обл., вважає позовні вимоги безпідставними. Вказує у відзиві (а.с. 62), що призначення та проведення позапланової перевірки на підставі листа-звернення Боярського ЛВУМГ ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 20.08.2019 № 1010-2201 є правомірним; за результатами зазначеної перевірки встановлено численні грубі порушення вимог містобудівного законодавства, про що керуючись вимогами положень п.п. 16, 17 постанови № 553 складено акт перевірки № Т-0609/1 від 06.09.2019.
Зазначає, що копію направлення від 04.09.2019 № 247П на проведення позапланової перевірки, примірники протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в яких було зазначено про розгляд справи 20.09.2019, отримано уповноваженою особою за довіреністю, що підтверджується його підписом на примірнику акту та протоколів.
Відтак, відповідач зазначаючи у відзиві положення профільних нормативно-правових актів вважає правильно встановленими фактичні обставини, тому вважає оскаржувані рішення законними та обґрунтованими.
У відповіді на відзив представник позивача наголосила, що жодних доказів того, що позивачем здійснюються будівельні роботи відповідачем не надано, особа, якій вручене направлення від 04.09.2019 на проведення перевірки ОСОБА_2 не був уповноважений представляти інтереси позивача з органами державного архітектурно-будівельного контролю, отримувати від цього органу документи, бути присутнім під час перевірки та допускати посадових осіб до перевірки.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, у тому числі з мотивів, викладених у відзиві на адміністративний позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи заявлене клопотання, подальший розгляд справи ухвалив завершити в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі звернення Боярського ЛВУМГ ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 20.08.2019 №1010-2201 та інформації Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області, на підставі Наказу Держархбудінспекції від 04.09.2019 №247 П та направлення для проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю № 559.19/02 від 04.09.2019, Департаментом ДАБІ у Київській області відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва «Будівництво будівель та споруд» за адресою: вул. Ярова, смт. Гребінки, Васильківський район, Київська область, земельна ділянка з кадастровим номером 3221455500:01:007:0039.
За результатами зазначеної перевірки встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, про що керуючись приписами п.16.17 Постанови 553 складено акт перевірки № Т-0609/1 від 06.09.2019 (а.с. 78-86).
За результатами проведеної перевірки, було складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2019 року № 1-Л-3-0609/1, № 1-Л-3-0609/2, № 1-Л-3-0609/3, № 1-Л-3-0609/4. Зазначені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності містять інформацію про суть виявлених порушень, кваліфікацію правопорушення, за які передбачено відповідальність відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначено інформацію про те, що розгляд справи відбудеться о 12:00 20.09.2019 року у приміщені Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за адресою: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.
Окрім того, у зв'язку з виявленням в ході здійснення перевірки порушень, позивачу винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0609/І від 06.09.2019 року та припис №С-0609/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
20 вересня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Сергійчуком Кирилом Володимировичем розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанови по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
- № З-2009/1/1010-3167/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідно до якого суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 72252 грн.;
- № З-2009/2/1010-3168/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідно до якого суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті. що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80 280 грн.;
- № З-2009/3/1010-3169/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідно до якого незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством. - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 100 350 грн.;
- № З-2009/4/1010-3170/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідно до якого суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 315 грн.
Не погоджуючись із діями посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо проведення перевірки та складення за наслідками її проведення акту, а також із прийнятими рішеннями, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась до суду із адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 6 названого вище Закону до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Частиною другою статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з пунктом 7 згаданого Положення Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, затвердженого наказом від 12.06.2017 № 925, названий Департамент є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Пунктом 3 цього ж Положення до основних завдань Департаменту віднесено забезпечення реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Київської області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно з пунктами 5, 7 та 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Судом встановлено, що на адресу ДАБІ у Київській області надійшов лист від Боярського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи", за підписом головного інженера, зареєстрований за вхідним номером 1010-2201 від 20.08.2019 щодо порушення вимог чинного містобудівного законодавства України, в якому зазначено, що по території Гребінківської селищної ради Васильковського району Київської області проходить магістральний газопровід-відгалуження до ГРС "Тр.Новоселиця" Ру 55кгс/см Ду 300 мм, охоронна зона якого відповідно до ст. 11 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" становить по 100 метрів в кожну сторону від осі газопроводу. В той же час, заявник вказав про те, що на території рибальської бази "Балтаси", в охоронній зоні магістрального газопроводу на відстані близько 90 метрів від осі газопроводу було споруджено одноповерхову будівлю, а також на відстані близько 8 метрів на осі газопроводу було встановлено огорожу, за якою розміщено та встановлено побутові вагончики, намети та альтанки для відпочинку, що є порушенням п. 4 ст. 22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" та просило вжити заходів з метою ліквідації вказаного порушення, а також перевірити законність будівництва в охоронній зоні магістрального газопроводу.
До листа-звернення вказано додатком схема порушення з вказаним місцем порушення охоронної зони магістрального газопроводу, фотоматеріали з місця порушення.
Проте, до матеріалів справи відповідачем зазначена схема із фотоматеріалами не надана, що викликає значні сумніви у суду, яким саме чином посадовими особами ДАБІ встановлено, що зазначені порушення мають відношення до земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ФОП ОСОБА_1 .
Одночасно з цим, ДАБІ звернулось із листом (в матеріалах справи відсутній) щодо проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на земельній ділянці, розташованій на території рибальської бази "Балтаси" до Гребінківської селищної ради. У відповідь на звернення надано інформацію в листі від 03.09.2019 № 600, що між Гребінківською селищною радою та ФОП ОСОБА_3 (дівоче прізвище позивача ОСОБА_1 (копія свідоцтва про шлюб на а.с. 89) укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки від 20.05.2003 року за № 1828 площею 9,163 га в АДРЕСА_4. На час проведення спільної перевірки посадовою особою Гребінківської селищної ради визначено спеціаліста-землевпорядника виконкому Васьковську Ларису Петрівну, зазначено її контактні номери телефону (а.с. 71).
Департаментом ДАБІ у Київській області було видано Наказ про проведення позапланової перевірки від 04.09.2019 № 247 П та направлення для проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю та його продовження № 559.19/02 від 04.09.2019 (а.с. 76).
Пунктами 16 та 17 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно з приписами пункту 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Аналіз викладених вище законодавчих приписів дає підстави суду стверджувати, що проведення позапланової перевірки об'єкта містобудування посадовими особами органів Держархбудінспекції завершується складенням акту перевірки, який вручається або направляється поштою відповідному суб'єкту містобудування.
Абзацом 1 п. 9 Порядку № 533 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Оцінюючи факт отримання направлення для проведення заходу від 04.09.2019, акту від 06.09.2019, суд виходить із того, що матеріали справи містять докази отримання направлення, акту та оскаржуваних рішень громадянином ОСОБА_4 , який має чинну довіреність від ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_1 ) від 26.02.2017 (а.с. 49). Разом з цим, позивач стверджує, що не уповноважувала ОСОБА_4 представляти її інтереси з органами державного архітектурно-будівельного контролю, отримувати від цих органів направлень, бути присутнім під час перевірок чи допускати посадових осіб на перевірку.
Зазначена обставина входить до предмету доказування у цій справі, оскільки заходи контролю на певному об'єкті здійснюються відносно конкретного суб'єкту містобудування (у даному випадку ФОП ОСОБА_1 ), який під час перевірки є носієм певних прав та обов'язків, реалізація яких здійснюється у спосіб, визначений діючим законодавством України, зокрема, із застосуванням інституту представництва (ст. 238, 244 ЦК України).
У частині третій статті 244 Цивільного кодексу України) (далі - ЦК України) встановлено, що довіреність - письмове уповноваження, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За змістом статей 244 та 245 ЦК України форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша статті 245 ЦК України).
Статтею 1003 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Зі змісту довіреності від імені Грюканової О.О. вбачається, що позивачем детально визначено обсяг прав, якими наділяється довірена особа у зв'язку з уповноваженням її представляти інтереси та вести від імені позивача справи як фізичної особи-підприємця. При цьому, судом встановлено, що серед визначених прав відсутнє право ОСОБА_4 отримувати документи від органів державного архітектурно-будівельного контролю та представляти інтереси ФОП ОСОБА_1 . у відносинах з цими органами.
Також, суд звертає увагу на те, що позивач стверджувала, що ОСОБА_4 отримав телефонний дзвінок від інспектору ДАБІ та прибув до інспекції лише 09 вересня 2019 року, після чого йому було вручено направлення на перевірку та акт перевірки з іншими документами. На примірнику копії направлення на проведення заходу, що надавалась представником відповідача є відмітка про отримання ОСОБА_4 цього направлення, але без зазначення дати підпису. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Таким чином, судом встановлено, що копію направлення та копію акта від 06.09.2019 вручено представнику позивача Грюканову А.Г. лише 09.09.2019, тобто фактично коли визначений у цьому направленні строк проведення перевірки (з 04.09.2019 до 06.09.2019) закінчився.
Водночас, обов'язковою умовою для правомірності проведеної перевірки є пред'явлення перед початком такої перевірки уповноваженій особі позивача посадовою особою відповідача службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та проведення перевірки у присутності позивача або його представника, а також оформлення результатів перевірки актом, на підставі якого у разі виявлення порушень вимог законодавства виноситься припис, протокол та постанова.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Будівництво будівель та споруд» за адресою: вул. Ярова, смт. Гребінки, Васильківський район, Київська обл.» проведена без її участі та без участі уповноваженої особи ФОП Сороки О.О.
Відтак, відповідачем не доведено суду, що вищенаведена перевірка була проведена у присутності уповноваженої особи ФОП Сороки О.О.
Доказів повідомлення позивача про позапланову перевірку, результати якої оформлені актом від 06.09.2019 відповідачем не надані.
Отже, день 06.09.2019 був останнім днем перевірки.
Відповідно до абзацу 2 п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Відтак, у день завершення позапланової перевірки (06.09.2019) повинен був складений та підписаний акт перевірки.
Натомість, 06.09.2019 такий акт перевірки посадовою особою відповідача не був складений, підписаний та наданий на підпис позивачу.
В підтвердження правомірності своїх рішень, відповідачем надані зафіксовані засобами фототехніки порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Надаючи оцінку наданим відповідачем фотознімкам, суд виходить із того, що з самих фотографій неможливо встановити адреси об'єкту де їх зроблено, відсутні дати їх здійснення, відсутні підписи представника позивача.
Окрім посилання в актах перевірки на проведення фотофіксації - жодні інші матеріали позапланового контрольного заходу не підтверджують її (фотофіксації) проведення:
до протоколів про порушення у сфері містобудівної діяльності (на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність правопорушення, винність суб'єкта містобудування, тощо) фотознімки не додані, хоча така можливість передбачена п. 14 Порядку № 244;
до акту перевірки фотознімків не додано;
докази ознайомлення відповідачем позивача з фотознімками матеріали справи не містять.
При цьому, суд бере до уваги позицію позивача щодо неможливості встановити, що розташований на фотознімках об'єкт знаходиться саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455500:01:007:0039, оскільки інспектором не було залучено до перевірки спеціаліста-землевпорядника, а фотознімки підписані тільки інспектором Сергійчуком К .В.
З системного аналізу вищенаведених положень пунктів 16, 17 Порядку № 553, пунктів 2, 3, 16, 19, 22 Порядку № 244 слідує та вбачається з оскаржуваних приписів та постанов, що результати державного архітектурно-будівельного контролю (які оформлюються актом перевірки) є підставою:
видання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт);
протоколу (на підставі якого встановлюються фактичні дані у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності).
У свою чергу, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та інші документи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносяться до засобів доказування у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі яких приймається постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Отже, правомірність оскаржуваних рішень знаходиться у безпосередньому зв'язку із законністю дій відповідача щодо призначення, організації, проведення перевірок та підтвердження правильності своїх висновків.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що під час перевірки відповідач порушив законодавчо встановлений порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, чим позбавив позивача можливості захистити свої права; порушив принцип рівності перед законом, діяв без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та без урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення, що є підставою визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами проведених перевірок.
Таким чином, посадовими особами відповідача проведено перевірку за відсутності суб'єкта містобудування, у зв'язку із чим позивач фактично був позбавлений можливості на стадії допуску до перевірки довідатись про підстави її проведення; був позбавлений можливості надати відповідачу документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, або висловити свої доводи щодо нездійснення такої перевірки у зв'язку з не проведенням таких будівельних робіт.
Аналогічна права позиція у спірних правовідносинах неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 17.07.2019 у справі № 822/714/16, від 08.08.2019 у справі № 822/712/16, від 21.10.2019 р. у справі № 822/677/16.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст.132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 7274,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
У позовній заяві зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат складає 107 273,00 грн., у тому числі 100 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС. Відповідно до ч.2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом п.1 ч. 3 ст.134 КАС, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Разом з тим, до позовної заяви не додано жодних доказів здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема, не надано договору про надання правничої допомоги та доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. У зв'язку з наведеним, у суду відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати постанову від 20.09.2019 №З-2009/4/1010-3170/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати постанову від 20.09.2019 №З-2009/2/1010-3168/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
4. Визнати протиправним та скасувати постанову від 20.09.2019 №З-2009/4/1010-3169/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
5. Визнати протиправним та скасувати постанову від 20.09.2019 №З-2009/4/1010-3167/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
6. Визнати протиправним та скасувати припис від 06.09.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-0609/2, винесений Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
7. Визнати протиправним та скасувати припис від 06.09.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-0609/1, винесений Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області щодо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
8. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 274,00 грн. (сім тисяч двісті сімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві (01133, бульвар Лесі Українки, 26, місто Київ, ЄДРПОУ 37471912).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Т.П. Балась