27 січня 2020 р. справа № 400/3897/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_2
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 104636,85 грн; зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 104636,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним під час проходженя служби було подано рапорт на виплату йому компенсації вартості недоотриманого речового майна протягом проходження військової служби у Національній гвардії України, на який йому було надано довідку, відповідно до якої сума складає 104636,85 грн., однак під час звільнення з військової служби йому не виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Ухвалою від 15.11.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав відзив, відповідно до якого позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що не погоджується із сумою компенсації, оскільки відповідно до довідки про вартість речового майна, яка видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, сума компенсації за недоотримане речове майно позивача складає 55288,57 грн. А також зазначив, що на даний момент у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, кошти для виплати компенсації військовослужбовцям за неотримане речове майно відсутні.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги та зазначено, що відповідач надаючи оновлену довідку, намагається зменшити суму грошової компенсації за неотримане речове майно. Зміна номенклатурної назви предмету речового майна або зняття майна з норми забезпечення не звільняє відповідача від проведення розрахунку з позивачем, шляхом сплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно.
Суд розглядає справу в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).
Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національній гвардії України.
26.04.2019 р. наказом №99 позивача звільнено зі служби та усіх видів забезпечення.
03.05.2019 за рапортом позивача (поданим під час проходження служби), військовою частиною видано Довідку №315 про вартість речового майна, що належить до видачі, відповідно до якої з лютого 2001 року, 285 предметів, за 29 позиціями найменування речового майна, на загальну суму 104636,85 гривень.
Під час звільнення позивача з військової служби та виключення його зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, відповідачем не проведено остаточний розрахунок та грошову компенсацію за неотримане речове майно за довідкою №315 від 03.05.2019 р. не виплачено.
До суду відповідач надав оновлену довідку №1070 від 18.11.2019 р., в якій обраховано заборгованість перед позивачем за 148 предметами, за 20 позиціями найменування речового майна, на загальну суму 55288,57 грн.
Відповідно до ст.9-1 Закону України Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством оборони України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.16 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Таким чином, ст.9-1 Закону та п.3 Порядку чітко передбачено право військовослужбовця на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у разі його звільнення з військової служби.
Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.10.2018 у справі №803/756/17, відповідно до якої визначено, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення “у разі звільнення з військової служби”, а не, наприклад, “при звільненні з військової служби”, дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Щодо різниці у сумах, зазначених у довідці №315 від 03.05.2019 та №1070 від 18.11.2019 р., то відповідачем причини цієї різниці не пояснені.
Суд зазначає, що той факт, що в теперішній час частини речового майна змінило номенклатурне найменування, не дає підстави відповідачу позбавляти військовослужбовця грошової компенсації на це майно, оскільки саме майно не було свого часу йому видано.
Не затвердження суб'єктами владних повноважень, визначеними п.5 Порядку, розрахунків закупівельної вартості такого майна на 1 січня поточного року, не може бути перешкодою у реалізації військовослужбовцем, своїх прав, передбачених ч.1 ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Виходячи з принципу розумності, вартість речового майна, може бути визначена за вартістю речового майна, що було введену у номенклатуру замість виключеного майна, або за розрахунками вартості що були затверджені у попередній період.
Суд вважає, що відповідач 03.05.2019 р., під час видачі позивачу довідки №315, зазначену суперечку вже вирішив, вартість майна визначив.
Таким чином, суд не вбачає підстав для відмови позивачу у виплаті йому грошової компенсації, право на яку передбачено ч.1 ст.9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 104636,85 грн. (сто чотири тисячі шістсот тридцять шість гривень вісімдесят п'ять копійок).
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 104636,85 грн. (сто чотири тисячі шістсот тридцять шість гривень вісімдесят п'ять копійок).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич