справа№ 380/38/20
з питань сплати судового збору
27 січня 2020 року м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., перевірив позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 09.12.2019 №60736704 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу в сумі 16692 грн.
Ухвалою від 04.01.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час на усунення недоліків. Вказану ухвалу позивач отримав 11.01.2020, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.
23.01.2020 позивач через канцелярію суду подав заяву про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби справляння судового збору не передбачено, оскільки згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” не передбачено справляння судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Зазначив, що згідно з ч.1 ст.73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Суд вирішуючи вказане клопотання керується таким.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності 15.12.2017.
З врахуванням змін, внесених відповідно до Закону № 2147-VIII, Пенсійний фонд України та його територіальні органи з 15.12.2017 виключені з переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону № 3674-VI.
Відтак, враховуючи наведені вище вимоги закону та з'ясовані обставини позивачу за подання позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зокрема, звільнення від сплати судового збору відповідних органів сплати судового збору не узгоджується з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та у процесуальних кодексах України.
Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі № №552/6814/17 (К/9901/23570/18).
Крім вказаного, позивачем до клопотання не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовано таке клопотання.
Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Крім вказаного, безпідставними є покликання позивача на сплату судового збору при подачі скарги на дії державного виконавця, з огляду на таке.
Дана позиція викладена 30.01.2018 Верховним Судом у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у рамках справи № 2-3280/1, провадження № 61-1356св18.
Водночас, частиною 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Звернення у спосіб подання скарги цієї статтею не передбачено. При цьому, позивачу слід звернути увагу, що до Львівського окружного адміністративного суду він звернувся саме із позовною заявою, а не із скаргою.
З огляду на вищенаведене, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від сплати судового збору, тому відсутні підстави для задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 133, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Коморний О.І.