справа №1.380.2019.006305
23 січня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.
секретар судового засідання Сільник Н.Є.
за участю:
представника позивача - Шнира О.Б.
представника відповідача - Павліша О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 23.04.2019 № 0080717-5013-1304 та № 0080718-5013-1304.
Згідно поданої позивачем 23.01.2020 заяви про зміну предмету позову від 22.01.2020 позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0080717-5013-1304 від 23.04.2019, складене Головним управлінням ДФС у Львівській області.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0080717-5013-1304 надіслано на хибну податкову адресу платника податків, оскільки зареєстрованим місцем проживання позивача є квартира АДРЕСА_1 . Також позивач посилається на те, що відповідачем нараховано податкове зобов'язання безпідставно, оскільки відповідачем у податковому повідомленні-рішенні № 0080717-5013-1304 від 23.04.2019 всупереч вимогам абз. 5 та 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України не вказані ані об'єкт житлової нерухомості, ані його площа щодо якої проводився розрахунок податку на нерухоме майно. Розрахунок податкового зобов'язання, який відповідно до абз. 6 п.58.1 ст.58 ПК України додається до податкового повідомлення-рішення, також доданий не був. Розрахунок податкового зобов'язання разом із вказівкою на об'єкт житлової нерухомості та його площу був наданий відповідачем лише на адвокатський запит і лише після його отримання стало відомо, що податок нарахований на об'єкт житлової нерухомості - квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Посилається позивач і на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №50999693 від 28.12.2015 та рішення Личаківського районного суду м.Львова від 18.11.2015 у справі №463/4647/15-ц згідно яких квартира АДРЕСА_2 з 28.12.2015 не належить позивачу, а належить ОСОБА_2 і як наслідок податковий орган безпідставно нараховує позивачу податкові зобов'язання з площі такої квартири, оскільки таке податкове зобов'язання нараховане на майно, яке позивачу не належить.
Представником відповідача подані додаткові пояснення, у яких заперечуються позовні вимоги, обґрунтовується правильність застосування норм ПК України та нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також вказується розрахунок податку на об'єкти житлової нерухомості, які належать позивачу - квартири за адресою АДРЕСА_2 та квартири за адресою АДРЕСА_1 .
28 листопада 2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
24 грудня 2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Суд, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0080717-5013-1304 від 23.04.2019, яким позивачу - ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості 18010200 у розмірі 1225,52 грн.
Відповідно до листа відповідача №8042/10/13-01-51-05 від 28.10.2019 «Про надання відповіді» та доданого до нього Розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , вбачається, що податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1225,52 грн згідно податкового повідомлення-рішення №0080717-5013-1304 від 23.04.2019 нараховане на об'єкт оподаткування - квартиру за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №50999693 від 28.12.2015, роздруківки інформації про перевірку документів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішення Личаківського районного суду м.Львова від 18.11.2015 у справі №463/4647/15-ц судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 з 28.12.2015 не належить позивачу, а належить на праві власності ОСОБА_2 .
Порядок нарахування, об'єкти оподаткування та порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовані ст.266 Податкового кодексу України.
Згідно з пп. 266.1.1. п.266.1. ст.266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп. 266.1.2. п.266.1. ст.266 ПК України визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку
Підпунктом 266.3.1. пункту 266.3. статті 266 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно з пп. 266.3.2. п.266.3. ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп.266.4.1. п.266.4. ст.266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з наведеним, суд не приймає до уваги та відхиляє доводи відповідача про правильність нарахування ним податкового зобов'язання, про правильне застосування вимог ст.266 ПК України та належність позивачу на праві власності об'єкту житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 , оскільки такі спростовуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №50999693 від 28.12.2015 та рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 18.11.2015 у справі №463/4647/15-ц квартира АДРЕСА_2, відповідно до якого з 28.12.2015 не належить позивачу, а належить на праві власності ОСОБА_2 .
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені Законом засоби.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Враховуючи вище викладене, зокрема те, що податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0080717-5013-1304 від 23.04.2019 розраховане з порушенням вимог п.266.3 ст.266 ПК України щодо обчислення бази оподаткування та щодо об'єкта житлової нерухомості, який позивачу не належить, суд дійшов висновку, що нарахування позивачу податкового зобов'язання є безпідставним, податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому позов слід задовольнити повністю.
Враховуючи протиправність податкового повідомлення-рішення №0080717-5013-1304 від 23.04.2019 з відповідача на підставі 139 КАС України підлягають стягненню в користь позивача сплачені ним 768,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 23.04.2019 № 0080717-5013-1304.
Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2020.
Суддя Р.М. Брильовський