22 січня 2020 року об 11 год. 57 хв.Справа № 280/4972/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Новікової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.
представника позивача - Бабій Ю.В.,
представника відповідача-2 - Єгорова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників»
до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, Офісу великих платників податків ДПС
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування,
15 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання до Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 151598,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача;
стягнути з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 151598,00 грн.
Ухвалою суду від 21.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.11.2019.
Ухвалою суду від 19.11.2019 замінено відповідача - Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області на Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м.Київ, вул. Терещенківська, буд.11-А). Крім того, ухвалою суду від 19.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 17.12.2019.
13.12.2019 до суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог, у зв'язку із заміною відповідача на належного.
Ухвалою суду від 17.12.2019 замінено відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби його правонаступником - Офісом великих платників податків ДПС (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 43141471). Крім того, ухвалою суду від 17.12.2019 відкладено підготовче засідання на 09.01.2020.
09.01.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.01.2020.
22.01.2020 представником позивача зменшено розмір заявлених позовних вимог в частині суми, що підлягає стягненню, а саме позивач просить стягнути 151573,00 грн.
В судовому засіданні 22.01.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у березні 2013 року позивач подав до контролюючого органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2013 року у розмірі 4 901 126,00 грн. Зазначає, що контролюючим органом за результатами проведеної перевірки було прийнято податкові повідомлення - рішення, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 151598,00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 189 884,00 грн. Разом з тим, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2016 по справі №808/4985/13-а податкові повідомлення - рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 151598,00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 189 884,00 грн. скасовано. Разом з тим, на теперішній час, не зважаючи на набрання законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2016 по справі №808/4985/13-а, Офісом ВПП не вжито заходів щодо відшкодування позивачу з бюджету податку на додану вартість. У зв'язку з чим, з урахуванням уточнень, просить стягнути суму податку на додану вартість в розмірі 151573,00 грн. з Державного бюджету України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач 1 - ГУ ДКСУ у м.Києві проти позову заперечило та зазначило, що постановою Кабінету Міністрів України віл 25.01.2017 №26 затверджено «Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» та наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326 затверджено Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість». Вказує, що зазначеними нормативно-правовими актами встановлено порядок відшкодування ПДВ з бюджету, згідно якого: Мінфін адмініструє Реєстр заяв та здійснює автоматичну обробку інформації ДФС та Казначейства щодо інформації по бюджетному відшкодуванню ПДВ; орган ДФС відображає в Реєстрі заяв інформацію про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму; орган Казначейства перераховує узгоджену суму бюджетного відшкодування в день отримання Реєстру заяв по узгодженим сумам. Зазначає, що станом на 19.12.2019 висновок та інформація з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на подану вартість на користь ПАТ «Завод напівпровідників» в розмірі 151 598,00 грн. не надходили, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 - Офіс ВПП проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що борг з бюджетного відшкодування в сумі 151598,00 грн., який просить стягнути позивач відсутній, оскільки відповідно до записів в інтегрованій картці платника від 31.05.2013 зменшено пасивну переплату на суму 25,00 грн., 24.01.2016 - на суму 13213,00 грн. та 09.09.2016 - на суму 62586,00 грн. та 75774,00 грн. Отже, контролюючим органом зменшено пасивну переплату на суму 151598,00 грн., що зумовлює відсутність заборгованості бюджету перед позивачем. Також, відповідач вказував на те, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки на даний час діє Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який формується в автоматичному режимі на підставі баз даних ДФС та Казначейства. У зв'язку з чим стягнення коштів на пряму з Державного бюджету не є належним способом порушеного права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену в письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, які прибули в судове засідання, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 19.03.2013 ПрАТ «Завод напівпровідників» подано до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2013 року у розмірі 4 901 126,00 грн.
Встановлено, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування ПрАТ «Завод напівпровідників» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2013 року значення з ПДВ, що декларувалось у лютому, квітні, червні, липні, серпні, жовтні, грудні 2012 року, січні 2013 року, результати якої оформлено актом перевірки від 25.04.2013 №201/26-2/31792555.
За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013 №0000332620, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року на суму 1189884 грн.; від 15.05.2013 №0000322620, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2013 у розмірі 151598 грн.
Судом встановлено, що ПрАТ «Завод напівпровідників» не погодилось з правомірністю прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 15.05.2013 №0000332620 та №0000322620 оскаржив їх в судовому порядку до суду.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2016 по справі №808/4985/13-а визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000322620 від 15.05.2013 та №0000322620 від 15.05.2013.
Відповідно до відкритих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2016 по справі №808/4985/13-а набрала законної сили 30.09.2016.
Разом з тим, оскільки контролюючим органом не вжито заходів щодо відшкодування ПДВ в розмірі 151573,00 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно п.200.4 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п.200.15 ст.200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Згідно п.200.17 ст.200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Пунктом 200.23 ст.200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Як свідчать матеріали справи у строк, після набрання законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2016 по справі №808/4985/13-а, у строк визначений статтею 200 Податкового кодексу України, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету по податку на додану вартість контролюючим органом складено не було, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Щодо посилань представника Офісу ВПП про неналежний спосіб захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що Законами України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.
У зв'язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 визнано таким, що втратив чинність Порядок №39.
Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду справи), формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).
Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Проте, станом на момент виникнення спірних правовідносин Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, до якого повинна була бути віднесена сума бюджетного відшкодування ПрАТ «Завод напівпровідників» не працював.
За таких обставин, із врахуванням встановленого постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2016 по справі №808/4985/13-а, права ПрАТ «Завод напівпровідників» на бюджетне відшкодування, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків бюджетного відшкодування, такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання контролюючого органу включити позивача до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призводить до ефективного відновлення права платника податків, що підтверджено в ході розгляду даної справи.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).
За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на отримання бюджетного відшкодування, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування суми коштів в розмірі 151573,00 грн., яка охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Завод напівпровідників» заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вищевказана позиція суду відповідає практиці Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові суду від 12.02.2019 по справі №826/7380/15.
Щодо посилань представника контролюючого органу на відсутність заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки така була списана в погашення податкової заборгованості, суд зазначає таке.
Так, в інтегрованій картці ПрАТ «Завод напівпровідників» з податку на додану вартість дійсно містяться наступні записи:
31.05.2013 - «Зменшено пасивної переплати S2 Податкова декларація з податку на додану вартість №9014173909 по Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9031846964 від 31.05.2013», сума - 25,00 грн.;
24.01.2016 - «Зменшено пасивної переплати S3 Податкова декларація з податку на додану вартість №9014173909 по Податкове повідомлення - рішення форми «В1» №0000034700 від 14.01.2016», сума - 13213,00 грн.;
09.09.2016 - «Зменшено пасивної переплати S3 Податкова декларація з податку на додану вартість №9014173909 по Податкове повідомлення - рішення форми «В1» №0000692200 від 23.08.2016», сума - 62586,00 грн.;
09.09.2016 - «Зменшено пасивної переплати S3 Податкова декларація з податку на додану вартість №9014173909 по Податкове повідомлення - рішення форми «В1» №0000692200 від 23.08.2016», сума - 75774,00 грн.
Суд зазначає, що дійсно відповідно до пп.200.4 «а» ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації…
Разом з тим, з інтегрованої картки ПрАТ «Завод напівпровідників» встановлено, що ані станом на 19.03.2013 (дата подання заяви про бюджетне відшкодування та податкової декларації), ані станом на дату набрання законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2016 по справі №808/4985/13-а, у позивача був відсутній податковий борг що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а навпаки за позивачем рахувалась переплата в розмірі 6 616 719,00 грн.
За таких обставин, у контролюючого органу не було жодних правових підстав щодо не відшкодування позивача бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки матеріалами адміністративної справи не підтверджено наявності податкової заборгованості на дату виникнення спірних правовідносин.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що станом на дату списання кошів, сума бюджетного відшкодування, яка є предметом розгляду у даній справі не була узгодженою, у зв'язку із не закінченням процедури судового оскарження по справі №808/4985/13-а, а відтак не могла бути списана в погашення податкової заборгованості.
Так, відповідно до пункту 2 підрозділу 9 Розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 №422, Інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.
На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.
Посилання представника відповідача на пункт 43.2 статті 43 ПК України суд відхиляє, оскільки зазначена норма регулює повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання, а не бюджетного відшкодування ПДВ, порядок повернення якого врегульовано статтею 200 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 151573,00 грн.
Відповідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (69600, м.Запоріжжя, вул.Теплична, 16, код ЄДРПОУ 31792555) до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (вул.Терещенківська, 11-А, м.Київ, код ЄДРПОУ 37993783), Офісу великих платників податків ДПС (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо неподання до Управління державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 151 573,00 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят три гривні 00 копійок), що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників».
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (р/р № НОМЕР_1 ПАТ «Сбербанк»), заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 151573,00 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят три гривні 00 копійок).
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» судовий збір в розмірі 4194,97 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто чотири гривні 97 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 28.01.2020.
Суддя І.В. Новікова