27 січня 2020 року Справа № 280/541/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправною та скасування вимоги,
22.01.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 №Ф-50361-55 на суму 21 030,90, сформовану відповідачем.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Також, згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За правилами ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 №Ф-50361-55, водночас до позову додано копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 №Ф-50361-55У.
Тобто, позивачу необхідно або уточнити реквізити оскаржуваної вимоги, або надати копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 №Ф-50361-55.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначені відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Так, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 20.05.2019, а із позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернувся 20.01.2020 (дата направлення позову до суду засобами поштового зв'язку), тобто із пропущенням строку.
Разом із тим, у позовній заяві зазначено, що про існування спірної вимоги позивач дізнався у листопаді 2019 року з постанови державного виконавця Василівського відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 16.10.2019 ВП №59859147 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Як вже зазначалося вище, для оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску встановлено строк у 10 календарних днів.
Водночас, ОСОБА_1 не наводить жодних обґрунтувань причин не подання позову у період з листопада 2019 року по 20.01.2020 та не надає доказів, що постанову державного виконавця від 16.10.2019 ВП №59859147 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника отримано ним у листопаді 2019 року. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду у вказаний період також не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За таких обставин, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження спірної вимоги, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду:
або уточнену позовну заяву, в прохальній частині якої уточнити реквізити оскаржуваної вимоги, або надати копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 №Ф-50361-55;
відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Уточнену позовну заяву необхідно надати у двох примірниках - суду та відповідачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко