24 січня 2020 рокуСправа № 280/5539/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69063, м.Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 14; код ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови,
12 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Запорізькій області №127866 від 15.10.2019.
24.01.2020 позивачем до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просить суд:
зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Запорізькій області №127866 від 15.10.2019.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що він не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем постанови Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Запорізькій області №127866 від 15.10.2019, згідно з якою на позивача накладено адміністративно - господарський штраф в розмірі 680 грн., що зумовило звернення до суду. Проте, відповідачем на даний час вживаються заходи для примусового стягнення з позивача суми штрафу визначеного спірною постановою. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову при наявності очевидності ознак протиправності оскаржуваної постанови призводить до ускладення захисту порушених прав позивача.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Суд звертає увагу, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Посилання заявника на позицію Верховного Суду, яка сформульована в постанові від 24 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, судом до уваги не беруться, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень не існує постанови Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі №826/10936/18.
Також посилання заявника в обґрунтування заяви про забезпечення позову на норми ЦПК України є помилковими, оскільки заява про забезпечення позову подана до Запорізького окружного адміністративного суду по адміністративній справі 280/5539/19, яка розглядається в порядку КАС України.
В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Крім того, суд зазначає, що всі зазначені обставини у позовній заяві потребують доказування та не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Таким чином, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено, тому заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150, 151, 154 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.С. Лазаренко