Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/396/20
Провадження № 2/711/982/20
27 січня 2020 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовою заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України.
Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачкою ОСОБА_1 вищевказані положення закону не виконані, а зокрема п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Так, у поданій заяві, яка надійшла на адресу суду, позивачкою не вказано: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 визначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1-ого відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн.) та за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовній заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Звертаючись з даним позовом до суду позивачка ОСОБА_1 в прохальній частині вказала дві самостійні позовні вимоги майнового та немайнового характеру, а саме:
- про розірвання договір утримання (догляду), посвідченого 30.12.2016 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., зареєстрованого в реєстрі за №1629, укладеного між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 ;
- про визнання за нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,8 кв.м., жилою площею 29,6 кв.м.
Таким чином позивачкою при подачі даного позову мав бути сплачений судовий збір за дві окремі позовні вимоги в загальній сумі 2640 грн. 80 коп.
Однак згідно квитанції № 56 від 20.01.2020 року ОСОБА_1 сплатила лише судовий збір у розмірі 1800 грн. (за вимогу майнового характеру - 1% від ціни позову за цією вимогою).
Відповідно позивачці необхідно доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 840 грн. 80 коп. та надати до суду відповідну квитанцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності - залишити без руху.
Позивачці необхідно усунути, вказані в мотивувальній частині ухвали недоліки, в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачкою ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та буде повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2020 року.
Суддя Придніпровського
районного суду м. Черкаси В.М. Скляренко