28 січня 2020 року Справа № 160/9180/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,-
20.09.2019 Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з ФОП ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 до Державного бюджету штрафні санкції в розмірі 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.03.2019 при здійсненні відповідного контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу, спеціалістами відповідача було встановлено ознаки порушення вимог п. 5, ст. 8 Закону України «Про рекламу» при розміщенні реклами у вітрині магазину «NOON MARCH»: «BIG SALE - 70%» без зазначення дати початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, за адресою: АДРЕСА_4, що належить ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 . На підставі чого, по факту, посадовими особами позивача було складено відповідний протокол № 14/19 від 13.03.2019 про порушення законодавства про рекламу. Вимогою Головного управління від 13.03.2019 було зобов'язано відповідача надати документи щодо вартості розповсюдженої реклами, інші документи та пояснення. Документи, надані позивачем, були не в повному обсязі, а тому на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу, прийнято рішення про початок розгляду справ про порушення законодавства про рекламу, яке 15.04.2019 із запрошенням на засідання вручено особисто представнику відповідача - Гунько В.Ф. На засідання стосовно справи порушення законодавства ФОП ОСОБА_1 не з'явився. На підставі матеріалів справи та протоколу засідання, прийнято рішення про накладення штрафних санкцій на ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу». Також, було встановлено порушення вимог п. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» з боку ФОП ОСОБА_1 , а саме, неподання на вимогу органу державної влади інформації щодо вартості розповсюдження реклами.
За неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 25.09.2019 було відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, ухвалою суду від 25.09.2019 відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких грунтуються заперечення відповідача.
Позивач ухвалу суду від 25.09.2019 отримав 03.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
10.12.2019 судом повторно було направлено на другу адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_5, копію ухвали суду від 25.09.2019, оскільки в матеріалах справи були відсутні докази його належного повідомлення про розгляд даної справи.
23.01.2020 судом на адресу Дніпропетровської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» було надіслано запит чи здійснювалось направлення поштової кореспонденції рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , оскільки жодних відомостей щодо отримання або неотримання зазначеного поштового відправлення адресатом станом на 23.01.2020 до суду не надходило.
27.01.2020 на адресу суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернувся поштовий конверт, який направлявся судом ще 30.09.2019, із зазначенням «повернення за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно з частиною 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, ухвала суду від 25.09.2019 разом із копією позовної заяви з додатками вважається врученою відповідачу, оскільки була направлена на його адресу, зазначену в позовній заяві, однак поштове відправлення повернулось до суду «за закінченням терміну зберігання».
Отже, відповідач отримав зазначену ухвалу суду разом із копією позовної заяви 27.01.2020, що підтверджується поштовим конвертом, який міститься в матеріалах справи, але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні 28.01.2020.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в ході здійснення відповідного контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу 12.03.2019 спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області встановлено ознаки порушення вимог п. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу»: реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару» при розміщенні реклами в вітрині магазину «NOON MАRCH»: «BIG SALE - 70%» без зазначення дати початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, за адресою: АДРЕСА_4.
За результатами здійснення вищевказаного контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу, посадовими особами управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області Піхун Н.А., посвідчення № 000046 головного спеціаліста сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового та пробірного законодавства; Шестель С.В., посвідчення № 000055 головним спеціалістом сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового та пробірного законодавства було складено Протокол №14/19 про порушення законодавства про рекламу від 13.03.2019.
Вимогою Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 13.03.2019 № 7.5/1905185 «Про контроль реклами» було зобов'язано відповідача надати у десятиденний термін з дня отримання вимоги наступну інформацію у вигляді завірених належним чином копій документів: свідоцтво про державну реєстрацію, договір з замовником (виробником, розповсюджувачем) реклами, погоджений оригінал-макет реклами, документи, що підтверджують вартість розповсюдженої (виготовлення, розповсюдження) реклами, письмове пояснення щодо порушення законодавства про рекламу.
На підставі Протоколу про порушення законодавства про рекламу №14/19 від 13.03.2019, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було прийнято Рішення №14/19 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 11.04.2019, яке 15.04.2019 із запрошенням на засідання було вручено особисто представнику відповідача - Гунько В.Ф.
На засідання стосовно справи про порушення законодавства ФОП ОСОБА_1 та його представник не з'явились, клопотань про перенесення засідання від ФОП ОСОБА_1 не надходило.
На підставі матеріалів справи та Протоколу №14/19 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 07.05.2019, було прийнято Рішення №14/19 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.05.2019 на ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу».
Також, Протоколом №41/19 про порушення законодавства про рекламу від 07.05.2019 було встановлено порушення вимог п. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» з боку ФОП ОСОБА_1 , а саме, неподання на вимогу органу державної влади інформації щодо вартості розповсюдження реклами.
За неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було прийнято Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ФОП ОСОБА_1 .
Так, на підставі матеріалів справи та Протоколу засідання, доведено порушення вимог п. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» з боку ФОП ОСОБА_1 , а саме: неподання на вимогу органу державної влади інформації підтверджуючої вартість розповсюдженої реклами в вітрині магазину «NOON MАRCH»: «BIG SALE - 70%» без зазначення дати початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, за адресою: АДРЕСА_4.
За неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами (п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», а саме у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було прийнято Рішення №41/19 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 05.06.2019 на ФОП ОСОБА_1 .
У зв'язку з несплатою штрафних санкцій, на адресу ФОП ОСОБА_1 04.07.2019 було направлено Лист №7.5/1913421 щодо надання підтвердження про оплату, а саме завірених належним чином копій платіжних доручень, у разі сплати штрафних санкцій.
Оскільки відповідачем не було виконано рішення державного органу, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд приходить до наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996, який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 року, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
10 вересня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Постанова № 442), абз. 2 п. 1 якої передбачено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фіто санітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015).
Відповідно до п. 2 вказаного Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
При цьому, Законом, який регулює відносини, які пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України є Закон №270/96-ВР, а нормативним документом, що регулює питання накладення уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав), є Постанова Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, якою затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Так, на підставі ч. 1 ст. 16 Закону №270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Частиною 2 ст. 26 Закону №270/96-ВР визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 4 ст. 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону №270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону №270/96-ВР за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 7 ст. 27 Закону №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу», на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. п. 8-12, 14, 16, 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право начальник, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках не пізніш як за один день.
За приписами п. 16, 18 згаданого Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Як вбачається з матеріалів справи, за порушення вимог п. 2 ст. 26 та п.п. 6, 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 1 700,00 грн., про що прийнято Рішення №14/19, а також прийнято рішення №41/19 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 700 грн.
При цьому, частиною 11 статті 27 Закону №270/96-ВР від 03.07.1996 року передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Крім того, у відповідності до п. 20 Порядку, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ним здійснено оплату до державного бюджету штрафів на загальну суму 3 400 грн., також відсутні докази оскарження до судових органів вищевказаних рішень про застосування штрафних санкцій, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 3 400,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню повністю з викладених вище підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 139, 241 - 246, 250, КАС України, суд,-
Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А, код ЄДРПОУ 40359593) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення штрафних санкцій - задовольнити повністю.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 до Державного бюджету штрафні санкції в розмірі 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко