27 січня 2020 року Справа №160/941/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-
23 січня 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, в якому позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856, адреса: вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49005) та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015, адреса: вул. Сімферопольська, 17-а м.Дніпро, 49005) щодо нарахування ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.10.2019 року як особі, яка нібито здійснює незалежну професійну діяльність;
-визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-10047-53/64 від 13.11.2018 р. Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) в сумі 15819, 54 грн.;
-визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-10047-53/64 від 07.02.2019 р. Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) в сумі 2457,18 грн.;
-визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-10047-53 від 07.11.2019 р. Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) в сумі 26 539,26 грн.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/941/20 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пунктів 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та строк звернення до суду, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту прохальної частини вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує три вимоги про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Таким чином, нормами спеціального закону, який регулює питання сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено десятиденний строк звернення до суду з позовом про оскарження вимоги про сплату єдиного внеску.
Слід зауважити, що у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що про факт винесення вимоги №Ф-10047-53 від 07.11.2019 р. на суму 26 539,26 грн. позивач дізнався 06.12.2019 р., а про решту вимог податкового органу - 08.01.2020 р., а, отже, саме з цих дат позивачу стало відомо про порушення його прав.
Водночас, із даним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся лише 23 січня 2020 р., тобто з порушенням визначеного ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 р. строку звернення до суду із відповідним позовом.
При вирішенні зазначеного питання суд також враховує правову позицію Верховного Суду у справі №480/106/19 від 08 серпня 2019 р.
Згідно із приписами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. У разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивачем, в свою чергу, до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом до якої не надано доказів поважності причин його пропуску в порушення вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. ст. 122, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч. 1 ст. 123 та з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 171, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко