24 січня 2020 року Справа № 160/11226/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
11.11.2019 року Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0025185844 від 30.07.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі висновків акту перевірки від 08.07.2019 № 37072/04-36-58-44/03341339 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з екологічного податку «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти». Однак, на думку позивача, підстав для нарахування штрафних санкцій у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не було, оскільки КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради не мало можливості проводити своєчасну сплату податкових зобов'язань з екологічного податку, у зв'язку з тим, що субвенції з Державного бюджету по відшкодуванню пільг та субсидій для населення за надання послуг водопостачання та водовідведення підприємство отримує лише після 25 числа місяця наступного за звітним, що призводить до недостачі оборотних коштів КП «Нікопольводоканал» та відповідно до неможливості своєчасно сплачувати податкові зобов'язання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року позовну заяву КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради залишено без руху, з підстав невідповідності вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали суду 28.11.2019 року позивачем недоліки позовної заяви усунуті.
Ухвалою суду від 02.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
18.12.2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлена несвоєчасність сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань з екологічного податку із затримкою строків до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. На підставі п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України застосовано штраф та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0025185844 від 30.07.2019 року. Вважає рішення правомірним, просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з екологічного податку, якою встановлено порушення термінів сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з екологічного податку «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти» за 4 квартал 2018 року на загальну суму 65000,00 грн., в т.ч. із затримкою строків сплати до 30 календарних днів у сумі 45000,00 грн. та із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів у сумі 20000,00 грн. (акт перевірки № 37072Є04-36-58-44/03341339 від 08.07.2019 року).
За результатом розгляду матеріалів перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0025185844 від 30.07.2019 року про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з екологічного податку у сумі 4500,00 грн. (45000,00 х 10%).
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, 06.08.2019 року КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради, скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження, подало скаргу до Державної фіскальної служби України.
30.09.2019 року ДФС України розглянуто скаргу позивача та прийнято рішення № 3900/6/99-00-08-05-05, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.07.2019 року № 0025185844 - без змін.
Правомірність винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом спору у цій адміністративній справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
Згідно з абзацом 2 п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, в тому числі екологічного податку.
Відповідно до п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а саме за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.
Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналізуючи означені норми законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що факт порушення позивачем термінів сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з екологічного податку «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти» за 4 квартал 2018 року на 25, 19, 19, 18, 13, 12, 11, 8, 7 календарних днів ним не заперечується, при цьому КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради вважає, що підстав для нарахування йому штрафних санкцій у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не було, оскільки підприємство не мало можливості проводити своєчасну сплату податкових зобов'язань через брак коштів.
Однак, такі твердження позивача, на переконання суду, є безпідставними, оскільки сам факт відсутності коштів на сплату узгоджених податкових зобов'язань жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, нарахування яких передбачено ст. 126 Податкового кодексу України.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.05.2018 року у справі № 802/777/16-а (провадження № К/9901/19309/18).
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до норм ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський