28 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/12294/19
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, сім'ї та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому одноразової компенсації як учаснику наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС, особі, що стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому одноразової компенсації відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що передбачає виплату інвалідам 3 групи 38 мінімальних заробітних плат, з виплатою різниці компенсації за встановлення 3 групи інвалідності, яка настала внаслідок виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет" на відповідний рік.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що у вересні 2019 року звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової компенсації, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, як особі, яка отримала інвалідність внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС. Відповіддю від 11 жовтня 2019 року йому відмовлено у виплаті компенсації у зв'язку з пропуском шестимісячного строку з моменту встановлення інвалідності. Позивач вважає, що має право на отримання вказаної одноразової компенсації, передбаченої ч.1 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому просив позов задовольнити.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
10 січня 2020 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого відповідач зазначив, що підстав для виплати одноразової компенсації позивачу не має, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити за безпідставністю.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 від 17.04.2008 ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеренів війни-інвалідів війни (а.с.8).
Зі змісту посвідчення Серії НОМЕР_2 від 11.04.2019 встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.9).
Сторонами не заперечується та обставина, що позивач у вересні 2019 року звертався до відповідача із заявою про здійснення виплати одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як інваліду III групи.
Листом від 11.10.2019 №К-210 Управління праці, сім'ї та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області повідомило, що відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Вказано, що позивачу 19.02.1993 Житомирською обласною державною адміністрацією вперше видано посвідчення категорії 1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. На цей час ОСОБА_1 вже був особою з інвалідністю, та інвалідність була пов'язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Виплата вищезазначеної одноразової компенсації здійснюється за заявою, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності (а.с.10).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII, із змінами і доповненнями (далі - Закон № 796-XII), передбачено, що одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
Питання здійснення виплати передбачених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (далі - одноразова компенсація), та щорічної допомоги на оздоровлення (далі - щорічна допомога) деяким категоріям громадян регулює Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 760 (далі - Порядок №760).
Пунктом 3 Порядку № 760 визначено, що виплата одноразової компенсації здійснюється за єдиною заявою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. N 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги" (Офіційний вісник України, 2002 р., N 34, ст. 1584), поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.
Аналіз наведеним норм дозволяє зробити висновок, що право на отримання компенсації може бути реалізоване особою протягом шести місяців з моменту встановлення інвалідності.
Як встановлено зі змісту листа від 11.10.2019 відповідач вказує, що ОСОБА_1 19.02.1993 Житомирською обласною державною адміністрацією вперше видано посвідчення категорії 1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. На цей час ОСОБА_1 вже був особою з інвалідністю, та інвалідність була пов'язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на отримання одноразової компенсації встановленої ст.48 Закону № 796-XII позивач мав право впродовж шести місяців з моменту встановлення інвалідності.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Незважаючи на обов'язок, встановлений частиною 2 статті 77 КАС України щодо доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, процесуальне законодавство не звільняє позивача від обов'язку доказувати ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Однак жодних доказів звернення позивача з відповідною заявою до відповідача протягом шести місяців після встановлення інвалідності суду не надано.
З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин справи, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_3 ) відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва