28 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/6178/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Романченка Є.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить:
- визнати дії відповідача неправомірними, у зв'язку із тим, що при перерахунку раніше призначеної пенсії були застосовані обмеження розміру тарифного розряду та тарифного коефіцієнту та зменшення фактичного розміру пенсії;
- зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат переглянути тарифні розряд та коефіцієнт з приведенням до посади, яку він займав на день звільнення та видати нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для подальшої її подачі до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, здійснити перерахунок його пенсії з 1 січня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що визначений у довідці Житомирського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення посадовий оклад по 23 розряду та тарифним коефіцієнтом 2,8 не відповідає посаді, яку він обіймав на день звільнення. Стверджує, що звільнений з посади начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту 119 окружного навчального центру підготовки молодших фахівців (танкових військ), яка на час звільнення за розміром посадового окладу була аналогічна посаді командира окремого батальйону, а тому, відповідно до додатку 16 наказу Міністра оборони України від 01.03.2018 №90, відповідає 25 тарифному розряду. У зв'язку з цим, вважає безпідставним застосування 23 тарифного розряду. На думку позивача, зменшення тарифного розряду та тарифного коефіцієнту при наданні довідки відповідачем є протиправним та таким, що порушує його права.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
Житомирським обласним військовим комісаріатом в строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі, направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що пунктом 1 постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. № 103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Пунктом 1 наказу Міністра оборони України від 01.03.2018 № 90 “Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України” встановлено тарифні розряди за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1-22 цього наказу. Відповідно до Схеми співвідношення встановлених до 01 березня 2018 року розмірів посадових окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України (додаток 23 до наказу Міністра оборони України від 01.03.2018 № 90) посадовий оклад 1075,00 грн, який було встановлено позивачу при перерахунку пенсії ще у 2012 році, на даний час відповідає 23 тарифному розряду та тарифному коефіцієнту 2,8 згідно додатку № 24 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Таким чином, позивачу був встановлений посадовий оклад в розмірі 4930,00 грн, який відповідає тарифному розряду 23, тарифному коефіцієнту 2,8.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта.
Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Із витягу з наказу по Управлінню Військової частини НОМЕР_1 від 14.12.98 № 247 встановлено, що підполковника ОСОБА_1 , начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту 119 окружного навчального центру підготовки молодших фахівців (танкових військ), звільненого в запас Наказом Заступника МО України - Командуючого СВ ЗСУ від 21 жовтня 1998 р. №0143 по пункту 65 підпункту "в" (за станом здоров'я), з 14 грудня 1998 року виключено із списків особового частини та всіх видів забезпечення.
З 15.12.98 позивачу призначена Житомирським обласним військовим комісаріатом пенсія. З 01.09.2007 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як видно із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.02.2019 № Г-398, Г-399, на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, позивачу з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Житомирського обласного військового комісаріату. Грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018 становить 9510,00 грн, в т.ч.: посадовий оклад - 4930,00 грн, оклад за військове звання - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років 50 % - 3170,00 грн.
Не погоджуючись із визначеним у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії посадовим окладом по 23 розряду та тарифним коефіцієнтом 2,8 та вважаючи, що він не відповідає займаній, на момент звільнення посаді, позивач звернувся із відповідною заявою до Житомирського обласного військового комісаріату.
Листом №1185 від 19.03.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про те, що грошове забезпечення для призначення пенсії встановлено відповідно до діючого законодавства, правильно. Вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та наказу Міністра оборони України від 01.03.2018 №90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України", оклад за посадою начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту окружного навчального центру підготовки молодших фахівців відповідає 23 тарифному розряду - 4930 грн.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо зменшення тарифного розряду та тарифного коефіцієнту при наданні довідки до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області для перерахунку пенсії такими, що порушує його право, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом першим Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено нові тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, а також додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатками 1-16 (далі - Постанова №704).
Пунктом 4 Постанови №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, Міністром оборони України 01.03.2018 прийнято наказ №90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України" (надалі - Наказ №90).
За змістом пункту 1 Наказу № 90 ним установлені: тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до цього наказу; співвідношення встановлених до 01 березня 2018 року окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 23, 24 до цього наказу.
Судом установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданій Житомирським обласним військовим комісаріатом, посадовий оклад на рівні 4930,00 грн, що відповідає тарифному розряду "23" визначено у співвідношенні до посадового окладу, який було встановлено при перерахунку пенсії ще у 2012 році, в розмірі 1075,00 грн, тобто із застосуванням додатку 24 до Наказу N 90 "Схема співвідношення встановлених до 01 березня 2018 року розмірів посадових окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України".
У свою чергу, позивач вважає, що посадовий оклад має бути визначений із урахуванням тарифного розряду "25" відповідно до додатку 16 до Наказу N 90, оскільки його посада на момент звільнення була аналогічна посаді командира окремого батальйону та відповідає 25 тарифному розряду.
Слід указати, що у додатку 16 до наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 N 90 визначена Схема тарифних розрядів за основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України окремого батальйону (дивізіону), навчального батальйону (дивізіону), дисциплінарного батальйону, загону спеціального призначення, в якій тарифний розряд "25" встановлений для військової посади - "Командир: окремого батальйону (дивізіону); навчального батальйону (дивізіону); дисциплінарного батальйону; загону спеціального призначення".
Згідно із п. 1 Примітки до додатку 24 до Наказу N 90 "Схема співвідношення встановлених до 01 березня 2018 року розмірів посадових окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України", ця Схема застосовується для встановлення співвідношення розмірів посадових окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, які були звільнені з військової служби до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що не визначені у схемах, наведених у додатках 1 - 22 за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Таким чином, вказаною нормою чітко визначено, що у разі, якщо посадові оклади за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, які були звільнені з військової служби до набрання чинності постановою №704, не визначені у схемах, наведених у додатках 1 - 22 до Наказу №90, то застосовується схема співвідношення встановлених до 01.03.2018 розмірів посадових окладів до тарифних розрядів, згідно з додатком 24 до Наказу №90.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту 119 окружного навчального центру підготовки молодших фахівців (танкових військ). Вказана посада не визначена за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, а тому відповідно до приписів Наказу №90 застосуванню належить схема співвідношення встановлених до 01.03.2018 розмірів посадових окладів до тарифних розрядів, згідно із додатком 24 до Наказу №90.
Твердження позивача про те, що займана на момент звільнення посада була аналогічна посаді командира окремого батальйону наведених положень Наказу № 90, зокрема Примітки до додатку 24, не спростовують.
Разом з цим, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що посада з якої був звільнений позивач за кваліфікаційними характеристиками, функціональними обов'язками відповідає посаді командира окремого батальйону.
За наведених обставин, а також ураховуючи те, що розмір посадового окладу, обчисленого до 01 березня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року N 1294, для перерахунку пенсії позивача становив 1075 грн (останнє учасниками не заперечувалося), то тарифний розряд за посадами осіб офіцерського складу, що встановлюються з 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року N 704, згідно із додатком 24 до Наказу №90, - 23.
Відповідно до тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, наведеної у додатку 1 до постанови №704, 23 тарифний розряд відповідає тарифному коефіцієнту 2,8.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач під час формування довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 правомірно розрахував посадовий оклад, виходячи із тарифного розряду 23.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на все викладене вище, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що в даній справі відсутні обставини, за наявності яких необхідно було б з метою захисту прав позивача визнати протиправними дії відповідача щодо застосування обмеження розміру тарифного розряду та тарифного коефіцієнту та зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат переглянути тарифні розряд та коефіцієнт з приведенням до посади, яку він займав на день звільнення та видати нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для подальшої її подачі до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Також суд наголошує, що відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ та Порядку проведення перерахунку та виплата пенсії є виключною компетенцією Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а не відповідача у справі.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Підсумовуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
З огляду на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати понесені позивачем у відповідності до положення ст. 139 КАС України стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Житомирського обласного військового комісаріату (вул. Сергія Параджанова, 4, м. Житомир, 1000, код ЄДРПОУ: 07873079) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко