Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 січня 2020 р. Справа№200/14388/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
12 грудня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту заяви позивач просить суд: визнати протиправним та скасування рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії по Списку №1 відповідно до п.1 ч. 2 ч. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 08.08.2019 №4598 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ч. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та врахувати відомості про (пільговий стаж за Списком №1) та заробітну плату за періоди з 25.01.1988 по 19.05.1988, з 10.08.1990 по 10.04.1993, з 27.07.2009 по 24.11.2011, з 24.11.2011 по 12.01.2012; з 12.01.2012 по 30.06.2014, з 01.01.1988 по 31.05.1988, з 01.08.1990 по 30.04.1993, з 13.04.1993 по 21.08.1994, з 28.03.1997 по 17.04.1998, наявні у довідках №13/8/23-782 від 19.07.2019, №249 від 05.07.2019, №13-8/23-230 від 08.07.2019, №13-8/23-231 від 19.07.2019, №13/8/23-782/2 від 19.07.2019 та відображені у трудовій книжці.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 08 серпня 2019 року він звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (із зменшенням віку по списку №1) відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Заява №4598). Рішенням №38 від 10.10.2019 року відповідач відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу, в тому числі пільгового. Відповідач обґрунтував висновок на відмову тим, що подані позивачем документи, які підтверджують необхідний стаж, видані установами, які розташовані на тимчасово непідконтрольній (окупованій) території України, а тому провести перевірку первинних документів Відповідач не мас можливості. Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернуся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2019 відкрито провадження у справі розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідачем надано письмовий відзив, в обґрунтування незгоди з позовними вимогами у відзиві зазначено, що позивач звернувся 08.08.2019р. до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058- IV від 09.07.2003 року. Для призначення пенсії були надані документи за наступним переліком: заява про призначення пенсії; трудова книжка НОМЕР_1 , НОМЕР_4; копія диплому НОМЕР_5; пільгова довідка від 19.07.2019р. №13/8/23-782;
табель підземних виходів; копія наказу №222 від 01.12.1994р; копія наказу №208 від:24.12.2004р.; копія наказу №151 від;23.12.2009р.; довідка про реорганізацію підприємства; пільгова довідка №249 від 05.07.2019р; витяг з наказу №468к від 04.11.1994р; пільгова довідка №13-8/23-230 від 08.07.2019р.; довідка підземних виходів №13-8/23-231 від 08.07.2019р.; довідка про реорганізацію підприємства; ]довідка про заробітну плату №13-8/23-782/1 від 19.7:2019р.; довідка про заробітну плату №13/8/23-782/2 від. І 9.07.2019; дані СПОВ; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія паспорта, ІНН.
Відповідно до ч. 1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових-умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах , зазначених у частинах другій і третій цієї статті, зазначених у частині четвертої цієї статті.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 08.11.2005 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1451/11731 від 01.12.2005р., при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Надані Позивачем довідки про підтвердження пільгового стажу по Списку №1 видані підприємствами, які знаходяться на території непідконтрольній український владі, перевірити вказані довідки неможливо. Загальний страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає - 21 рік 9 місяців 2 дні, пільговий стаж за Списком №1 - відсутній. За таких обставин, через відсутність необхідного пільгового стажу роботи не має підстав призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копіями: паспорта громадянина України, картки платника податків, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.08.2019 № 1412-5000172915.
08.08.2019 позивач звернувся до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні.
Рішенням від 10.10.2019 №38 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком № 1 із посиланням на неможливість перевірити достовірність даних зазначених в довідках, наданих на підтвердження пільгового стажу за Списком 1, оскільки останні видані підприємствами що розташовані на території, яка розташована на непідконтрольній українській владі території.
Спірним питанням даної справи є правомірність відмови відповідача призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком № 1, у зв'язку із не врахуванням періодів трудової діяльності позивача, як таких, що не підтверджені довідками про пільговий стаж роботи.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
В солідарній системі відповідно до цього Закону призначаються, у тому числі, пенсія за віком (пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).
Статтею 26 Закону № 1058 визначені умови призначення пенсії за віком
Пунктом 1 статті 114 Закону України № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи, мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За визначенням абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Унормуванням ст. 48 Кодексу законів про працю України,ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункту 3 Порядку № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
З огляду на вищевикладене, уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ст. 44 Закону № 1058-ІV).
Верховним Судом 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а сформульовано правову позицію: що відповідно до пункту 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; трудову книжку, тощо.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року,при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У пункті 4.7 Порядку № 22-1 окреслено право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Натомість, відповідач проігнорував вищезазначені законодавчо встановлені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.
З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об'єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз'яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Записами трудової книжки позивача НОМЕР_2 підтверджено, що останній:
з 01.09.1984 по 12.01.1988- навчався в ПТУ № 98 м. Шахтарська, за професією електрослюсар підземний 4 розряду;
з 25.01.1988 по 19.05.1988 - Шахтобудівельне управління трест «Макіївшахтострой», електрослюсар підземний 4 розряду гірничої ділянки з повним робочим днем під землею;
з 24.05.1988 по 03.06.1990 служба в лавах Радянської армії;
з 10.08.1990 по 10.04.1993 Шахтобудівельне управління трест «Макіївшахтострой», електрослюсар підземний 4 розряду гірничої ділянки з повним робочим днем під землею;
з 13.04.1993 по 21.08.1994 Шахта «Шахтарська-Глибока» електрослюсар підземний 4 розряду гірничої ділянки з повним робочим днем під землею;
з 28.03.1997 по 17.04.1998 Ремонтно-шахтобудівельне виробничого об'єднання «Шахтарськвугілля» електрослюсар підземний 4 розряду з повним робочим днем під землею;
з 27.07.2009 Структурний підрозділ Відкритого акціонерного товариства «Донбасшахтобуд» Шахтарське шахтобудівельне управління електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
з 01.04.2010 переведений тимчасово строком на 1 місяць на Шахту «Шахт.- Глибока» електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
з 01.05.2010 переведений тимчасово строком на 1 місяць на Шахту «Шахт.- Глибока» електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
з 01.06.2010 переведений тимчасово строком на 1 місяць на Шахту «Шахт.- Глибока» електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
з 01.07.2010 переведений тимчасово строком на 1 місяць на Шахту «Шахт.- Глибока» електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
з 04.02.2011 переведений тимчасово на Шахту «Шахт.- Глибока» електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
з 05.03.2011 переведений тимчасово по 31.03.2011 на Шахту «Шахт.- Глибока» електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
з 01.04.2011 переведений на 1м. на Шахту «Шахт.- Глибока» електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
з 15.04.2011 переведений на колишнє місце роботи в ШШРУ електрослюсар підземний 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
з 24.11.2011 переведений підземним учнем прохідника з повним робочим днем у шахті для проходження виробничої практики;
з 12.01.2012 переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті.
Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
Згідно з Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»: пунктом «а» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Проведення атестації робочих місць підтверджено копіями наказів №222 від 01.12.1994р, №208 від:24.12.2004р., №151 від 23.12.2009р., що надавались позивачем до заяви про призначення пенсії.
Суд звертає увагу на те, що трудова книжка позивача має необхідні дані, які підтверджують факт роботи позивача за спірні періоди на відповідній посаді з повним робочим днем, що є роботою за спеціальністю, яка дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників - Список № 1.
При цьому, згідно пільгової довідки №13/8/23-782 від 19.07.2019 року, заявник в період з 25.01.1988 р по 19.05.1988 р., з 10.08.1990 р. по 10.04.1993 р., з 27.07.2009 р. по 24.11.2011 р. працював в ШСУ ПАТ «Донбасшахтобуд» на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті, з 24.11.2011 р. по 12.01.2012 р. - учнем прохідника підземного (виробнича практика) з повним робочим днем в шахті та оплатою по підземній тарифній ставці, з 12.01.20І2 р. по 31.07.2014 р. прохідником підземним з повним робочим днем в шахті та оплатою по підземній тарифній ставці, що передбачено списком № 1 Постанови СРСР № 1173 від 22.08.1956 р. Постанови КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 р. та Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 р.
Як вбачається з інформації, що наявна в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) з грудня 2009 року по червень 2014 року зазначено код підстави для обліку спецстажу ЗПЗ014А1 та ЗПЗ014А2.
Згідно додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сумм нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Наказ Мінфіну від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції Наказу Мінфіну № 511 від 15 травня 2018 року) код підстави ЗПЗ014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202 та код підстави ЗПЗ014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року N 202.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що спірні періоди роботи не зараховано відповідачем до пільгового стажу, оскільки уточнюючі довідки видані підприємствами що знаходяться на тимчасово окупованій території, з посиланням на те, що згідно із пунктом 20 Порядку № 637 документи, в тому числі уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться в районах проведення антитерористичної операції, є недійсними і не створюють правових наслідків і, відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії.
Змісту довідок, наказів про проведення атестації робочих місць та інших документів, наданих позивачем, відповідач оцінку не надавав.
Щодо довідок про заробітну плату, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п'ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (абзаци перший-третій пункту 2.10 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1).
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17.
Судом встановлено, що довідки про заробіток для обчислення пенсії від 19.07.2019 № 13/8/23-782/1 та № 13/8/23-782/2, які не прийняті до розгляду відповідачем, видані установою, що знаходиться на території що не підконтрольна українській владі, містять відомості про суми заробітної плати з січня 1988 року по травень 1988 року та з серпня 1990 по квітень 1993 року, з зазначенням, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України та сплачені у повному обсязі, а також те, що довідки видані на підставі особистих рахунків №915 за 1988, № 511 за період 1990 -1993.
Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 у справі № 527/1655/17 зроблено висновок, що неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що відповідач має беззаперечно враховувати при призначенні пенсії довідку про заробітну плату, яка не підтверджується жодними документами та містить сумнівні відомості.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів. Так, у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).
Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".
Україною, відповідно до Закону № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.
Суд приймає до розгляду зазначені довідки.
Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала таку довідку.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості про трудовий стаж позивача у визначений спірний період, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.
Разом із тим, суд звертає увагу відповідача, що вищезазначені довідки містять необхідну інформацію для обчислення пільгового стажу, а саме вказівку на кількості днів відпусток без збереження заробітної плати, періоди відсутності спусків для виконання підземних робіт, наявність прогулів, тощо, які необхідно враховувати при призначенні пенсії.
Посади, зазначені у вказаних довідках, відносяться до працівників: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах, вказаних у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Тобто, вказані довідки повинні бути враховані відповідачем при визначенні пільгового стажу позивача.
Отже, судом встановлено, що позивачем виконані вимоги чинного законодавства у повному обсязі, а відповідач безпідставно, без обґрунтування своєї позиції відмовляє зарахувати позивачу спірні періоди роботи до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 статті 6 КАС України).
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
З огляду на наведене, рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивач 1 згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч обов'язку доказування, закріпленому у ст.77 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено тих обставин, що стали підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.
З урахуванням вказаних норм позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії позивачу відповідно до п.1 ч. 2 ч. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії врахувавши відомості про (пільговий стаж за Списком №1), що наявні у довідках №13/8/23-782 від 19.07.2019, №249 від 05.07.2019, №13-8/23-230 від 08.07.2019, та відображені у трудовій книжці, а також врахувати інформацію про заробітну плату що вказана у довідках №13/8/23-782/1, №№13/8/23-782/2 від 19.07.2019.
Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255,258, 262, 293, 295 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27а, ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.10.2018 року №38 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 08.08.2019 року про призначення пенсії відповідно до п.1 ч. 2 ч. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням відомостей про пільговий стаж за Списком №1, що наявні у довідках №13/8/23-782 від 19.07.2019, №249 від 05.07.2019, №13-8/23-230 від 08.07.2019, та відображені у трудовій книжці НОМЕР_2 , а також інформації про заробітну плату, що вказана у довідках №13/8/23-782/1, №№13/8/23-782/2 від 19.07.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27а, ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 27 січня 2020 року.
Суддя І.В. Буряк