Справа №635/9220/19
Провадження № 1-в/635/32/2020
27 січня 2020 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колоні (№100)» ОСОБА_4 та заступника голови спостережної комісії при Харківській районній державній адміністрації Харківської області ОСОБА_5 щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання в порядку ст. 81 КК України засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 05 жовтня 2016 року Комінтернівським районним судом м.Харкова ч.3 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 30.03.2018 за відбуттям строку покарання,
засудженого 12 жовтня 2018 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі,-
У грудні 2019 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колоні (№100)» ОСОБА_4 та заступника голови спостережної комісії при Харківській районній державній адміністрації Харківської області ОСОБА_5 щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання в порядку ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення подання про звільнення засудженого ОСОБА_6 умовно-достроково заперечував, оскільки засуджений не довів свого виправлення.
Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд даної справи у його відсутність.
Представник Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд без його участі питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомлена про поважні причини неявки.
Суд, вислухавши думку прокурора та вивчивши матеріали справи, вважає подання про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання в порядку ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_6 таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджений 12 жовтня 2018 року Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. Вирок суду набрав законну силу 13 листопада 2018 року.
Як вбачається з характеристики на засудженого, останній в місцях позбавлення волі знаходиться з 07 серпня 2018 року. З 09.08.2018 тримався в державній установі «Харківський слідчий ізолятор (№27)», де характеризувався посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягався, стягнень та заохочень не мав, до праці не залучався. З 27.11.2018 відбуває покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)». За час відбування покарання характеризується позитивно. Режим тримання не порушує, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, стягнень не має. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України, дотримався правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці рішенням дисциплінарної комісії заохочувався два рази. На даний час до промислової зони установи не працевлаштований, приймає активну участь у роботах по благоустрою установи та прилеглої території, у роботі проявляє ініціативу. У взаємовідносинах із іншими засудженими не конфліктний, адекватно реагує на критику у свою адресу. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконання дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. До виконання законних вимог установи персоналу ставиться сумлінно. Самостійно виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок для самостійного їх виконання. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Відповідно до ст. 123 КВК України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт». Виявляє соціально-корисну активність в організації виховних заходів. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться позитивно, вбачає суспільну необхідність у їх виконанні. Соціально-корисні зв'язки з матір'ю, сестрою та співмешканкою підтримує шляхом телефонних розмов, побачень, отримує посилки. Стосунки доброзичливі, позитивно впливають на засудженого. В скоєному злочину провину визнає. Виконавчі листи на адресу суду не надходили. Засуджений не перебуває на профілактичних обліках.
Згідно з довідки про працевлаштування виданої заступником начальника-планового економічного відділу Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_8 , засуджений ОСОБА_6 за час відбування покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» працював у січні 2019 року на ремонтно-будівельних роботах у житловій зоні, а також у жовтні 2019 року пекарем.
Відповідно довідки про заробітну плату підписану бухгалтером ОСОБА_9 , ОСОБА_6 за період виконання робіт отримував заробітку плату.
У відповідності до довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_6 , останній за період відбування покарання мав 2 заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та Правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Стягнень не мав.
Відповідно до положень статті 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
За змістом пункту 2 частини третьої статті 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 лютого 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
У відповідності до частини другої статі 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Оцінюючи дані про особу засудженого ОСОБА_6 судом враховано, що останній був засуджений за корисливий злочин менш ніж через пів року після звільнення з місць відбування покарання за попереднім вироком. Згідно з вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 12.10.2018 із засудженого в порядку ст.124 КПК України підлягає стягненню процесуальні витрати пов'язані із проведенням судових експертиз на загальну суму 4004,00 гривень (про що йдеться в мотивувальній частині вироку). Між іншим, матеріали особової справи засудженого ОСОБА_6 не містять жодних відомостей, які б вказували на вчинення з боку засудженого дій, направлених на повне погашення процесуальних витрат пов'язаних із вчиненням ним злочину. Разом з тим, як вбачається з даних характеристики засудженого, останній працював в установі виконання покарань лише два місяці у 2019 році.
З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи про те що засуджений став на шлях виправлення і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, адже оцінюючи дані про особу ОСОБА_6 , який раніше був неодноразово засуджений за злочини проти власності, проте на шлях виправлення не став та вчинив корисливий злочин, байдуже ставлення до погашення процесуальних витрат пов'язаних із розслідуванням вчиненого ним злочину, не працевлаштування, хоча засуджений і залучається до робіт із благоустрою.
Відтак, суд не знаходить підтвердження доводів засудженого, що останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому для застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_6 суд не вбачає підстав та розцінює даний захід як передчасний.
Разом з тим, фактичне відбуття засудженим 2/3 призначеного покарання не може свідчити про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення особи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, -
постановив:
В задоволенні подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колоні (№100)» ОСОБА_4 та заступника голови спостережної комісії при Харківській районній державній адміністрації Харківської області ОСОБА_5 щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання в порядку ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а ОСОБА_6 в той же строк, з моменту вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 28 січня 2020 року
Суддя - ОСОБА_1