Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 січня 2020 р. Справа№200/14410/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії про відмову в призначенні державної допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язання призначити та виплатити державну допомогу при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.09.2019 року позивач звернулась до Управління щодо призначення державної допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, відповідач відмовив у призначенні цієї виплати, мотивуючи це посиланням на норми постанови КМУ №365 у зв'язку з пропущенням 12 календарних місяців після народження дитини. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року відкрито провадження у справі № 200/14410/19-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
15 січня 2020 року до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що позивачем не було виконано умов отримання допомоги при народженні дитини, оскільки для отримання допомоги один з батьків дитини повинен звернутися до органів соціального захисту населення за місцем свого проживання та подати заяву про призначення усіх видів допомоги, компенсацій та пільг, затверджену Наказом Мінсоцполітики України від 21 квітня 2015 року № 441, та пред'явити документ, що посвідчує особу разом зі свідоцтвом про народження дитини. Позивач не зверталась до відповідача жодним чином, а звернулась через свого представника лише за роз'ясненням порядку, на яке Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області надало роз'яснення в листі від 17 вересня 2019 року Т-545.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що посвідчується копією паспорта громадянина України (а.с. 7).
З матеріалів справи встановлено, 17 листопада 2016 року позивач народила дитину - ОСОБА_2 , про що 12 липня 2019 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, позивач разом з малолітньою дитиною переїхала на постійне місце проживання до м.Бахмут, де була взята на облік внутрішньо переміщених осіб, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 18 червня 2019 року № 1419-5000144018 (а.с. 8).
16 вересня 2019 року позивач через свого представника ОСОБА_3 звернулася до УПСЗН Бахмутської міської ради Донецької області, в якому просила надати роз'яснення чи передбачено їй згідно законодавства України соціальні виплати при народженні 17 липня 2016 року нею дитини ОСОБА_2 та соціальні виплати по догляду за дитиною (а.с. 26).
17 вересня 2019 року УПСЗН Бахмутської міської ради Донецької області надано відповідь №Т-545, в якій роз'яснено положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та «Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми». Додатково УПСЗН зазначило, що за призначенням будь-яких видів соціальних допомог ОСОБА_1 до Управління не зверталась (а.с. 15).
Не погоджуючись з наданою відповіддю, вважаючи дану відповідь - рішенням про відмову в оформленні та виплаті допомоги при народженні дитини, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі по тексту - Закон № 2811), Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2402), Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі по тексту - Порядок № 1751).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Так, згідно з частиною першою статті 1 Закон № 2811 громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 3 Закон № 2811-XII одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини.
Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина перша статті 5, частина перша статті 10 Закон № 2811), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.
Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.
Відповідно до статті 11 Закону № 2811 допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.
Крім того, приписами зазначеної статті визначено, що для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року.
Так, відповідно до п. 10 Порядку № 1751 визначено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
Приписами пункту 11 цього порядку передбачено, що для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без електронного цифрового підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі не підписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг» затверджено форму Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, що додається.
З аналізу вимог чинного законодавства, вбачається, що для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.
Так, з позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що 16 вересня 2019 року позивач через свого представника звернулась до відповідача зі зверненням яке було зареєстровано за № Т-545. У змісті даного звернення вбачається, що 17 листопада 2016 року позивач народила дитину та звертається з питанням чи передбачені їй соціальні виплати при народженні дитини та соціальні виплати по догляду за дитиною. На що було надана відповідь від 17 вересня 2019 року відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів того, що вона зверталася до відповідача з заявою встановленої форми з відповідними документами про призначення допомоги при народжені дитини.
Також, суду не надано доказів того, що відповідачем приймалось рішення за результатами розгляду заяви встановленої форми з відповідними документами про відмову у призначенні виплати при народженні дитини.
З огляду на викладене суд зазначає, що відповідачем фактично не приймалось рішення про відмову в призначенні допомоги при народженні.
Отже, позивачем не дотримано вимоги чинного законодавства щодо порядку звернення до Управління соціального захисту населення, а саме не подана заява встановленої форми про призначення допомоги при народженні дитини, але подавався інформаційний запит (звернення).
Таким чином, суд вказує на те, що відповідачем не розглядалась заява (відповідної форми) про призначення допомоги при народженні дитина, та відповідного рішення за результатами розгляду такої заяви не приймалось, а отже відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має можливість звернутися до відповідача з заявою визначеної форми та відповідними документами.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч.2 ст. 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивачу ухвалою від 18 грудня 2019 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення, тому слід стягнути з позивача - ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Судове рішення складено та підписано 27 січня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.М. Чучко