Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
28 січня 2020 р. Справа №200/1004/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
23 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області, в якому позивачка просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольсьокої міської ради Донецької області, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольсьокої міської ради Донецької області, призначити, нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до її заяв про призначення адресної допомоги від 10.12.2018 року, від 08.06.2019 року.
До позовної заяви позивачкою додана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви зазначено, що спірні відносини між сторонами виникли 10.12.2018 року.
Часом, коли позивачка дізналась про відмову у призначенні адресної допомоги, вона вважає грудень 2018 року.
Натомість, позивачка намагалась вирішити справу в досудовому порядку, у зв'язку із чим зверталася до відповідача про призначення адресної допомоги в статусі працевлаштованої особи, 10.12.2018 року, 08.06.2019 року, сподіваючись, що для призначення адресної допомоги на наступний термін, відповідач все ж таки прийме до уваги факт працевлаштування позивачки.
У позивачки не було коштів для оплати послуг приватного адвоката, тому як тільки позивачка дізналась, що у неї є право на отримання безоплатної правової допомоги, вона звернулась до Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги 10.12.2019 року, та отримала наказ на уповноваження працівника центру для надання безоплатної вторинної правової допомоги, від 12.12.2019 року № 3683.
Посилаючись на те, що вона не є спеціалістом в області правознавства, а тому не знала про встановлений законом 6-місячний термін на звернення до суду, просила суд поновити їй строк звернення до адміністративного суду із даним позовом.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та додані матеріали, суд приходить до висновку, що підстави, вказані позивачкою у заяві, є неповажними, у зв'язку із чим, позов підлягає залишенню без руху.
Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами частини 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 зазначеної статті, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини шостої ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Часом, коли позивачка дізналась про відмову у призначенні адресної допомоги, тобто про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, вона вважає грудень 2018 року, як про це зазначено в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, згідно із поштовим штемпелем на конверті, до суду із даним позовом про визнання дій відповідача щодо відмови у призначенні адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, протиправними та зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити в повному обсязі позивачці щомісячну адресну допомогу, відповідно до її заяв про призначення адресної допомоги від 10.12.2018 року, від 08.06.2019 року, позивачка звернулась до суду - 20 січня 2020 року.
Отже, з урахуванням правил ч. 2 ст. 122 КАС України, строк звернення до адміністративного суду із даним позовом є пропущеним.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій/вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року в адміністративній справі №826/281/16 (адміністративне провадження № К/9901/16754/18).
Разом з тим, з поданої позивачкою заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд не вбачає наявності об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від волевиявлення особи або пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивачку можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк.
В порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, якою закріплений обов'язок позивача окрім заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, додати до позову докази поважності причин його пропуску, жодних доказів на підтвердження обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, - суду не представлено.
При цьому, суд зазначає, що рішення про продовження процесуальних строків суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі належних обґрунтувань та поданих стороною доказів.
Таким чином, враховуючи, що позивачкою не надано жодних доказів, які б вказували на існування будь-яких поважних причин пропуску нею строку звернення до суду із даним позовом, а підстави, вказані позивачкою у заяві, визнані судом неповажними, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху, на підставі положень ч. 1 ст. 123 КАС України, із наданням позивачці десятиденного строку, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, на звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або зазначення інших підстав для поновлення строку.
За приписами частин 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати позивачці строк в 10 (десять) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для:
- звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або зазначення інших підстав для поновлення строку, із наданням доказів поважності причин його пропуску.
У разі якщо позивачка не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачці.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров