28 січня 2020 року Справа № 160/943/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпрі матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 23.01.2020 надійшов позов ОСОБА_1 до Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, в кому позивач просить суд:
- визнати рішення міжрегіональної комісії з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення при Південно-Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 22 жовтня 2019 року - протиправним;
- скасувати рішення міжрегіональної комісії з питань визначення особам, засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, виду колонії, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення при Південно-Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 22 жовтня 2019 року.
Позов подано, на думку позивача, з підстав протиправного прийняття відповідачем вищевказаного рішення.
При вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд виходить з того, що спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що спір, який виник між позивачем та відповідачем за своєю суттю є публічно-правовим спором щодо акту індивідуальної дії. Тобто, вказані відносини між сторонами мають регулюватися саме Кодексом адміністративного судочинства України та не підпадають під регулювання Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що подібного висновку дійшла й Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №826/14670/16 щодо аналогічного спору, де зазначила, зокрема, що у спірних правовідносинах щодо переведення позивача з однієї установи виконання покарань до іншої ДПтС України діяла як суб'єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій у сфері управління виконання кримінальних покарань та пробації, а тому правомірність винесення оскарженого рішення може бути предметом перевірки у суді адміністративної юрисдикції.
З огляду на викладене, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до приписів статті 12 і глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а також зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що вказана справа є справою незначної складності та про можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Крім того, разом із позовною заявою позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглядачюи вказане клопотання суд виходить із того, що відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як передбачено частиною 1 статті 133 цього Кодексу, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Також, згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, за приписами вищезазначених норм, відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
Докази, надані позивачем, свідчать про неможливість сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги обставини, викладені в клопотанні і майновий стан позивача, суд вважає за можливе, з урахуванням положень ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду позову до Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, що буде здійснюватись одноособово суддею Букіною Л.Є. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання (вручення) копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити позивачу його право на подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, протягом трьох днів з дня отримання (вручення) відзиву.
Роз'яснити відповідачу його право на подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу, протягом двох днів з дня отримання (вручення) відповіді на відзив.
Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив і заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає, за винятком оскарження відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Є. Букіна