61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
20.01.2020 Справа № 905/2167/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,
секретар судового засідання Доннік Н.В.,
у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158)
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” (84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216)
про стягнення 8 330,98 грн.
без виклику сторін
Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” звернулось з позовною заявою до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 8 330,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на збитки понесені ним у зв'язку незбереженням вантажу при перевезенні, прийнятого залізницею до перевезення за накладною №49723075, про що складені комерційні акти: №484809/163, №484809/164 від 13.05.2019р.
Ухвалою суду від 28.11.2019 було відкрито провадження у справі №905/2167/19 за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив.
11.05.2019р. ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (відправник) зі станції Авдіївка на адресу вантажоодержувача ПрАТ "МК "Азовсталь" направив кокс доменний (вологий) за залізничною накладною №49723075 у вагонах: №52877057 в кількості 42 050 кг; №53454195 в кількості 41 650 кг.
По прибуттю на станцію Сартана Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми №11039 від 12.05.2019р. була проведена перевірка ваги вантажу на 150 тонних вагах вантажоодержувача. За результатами проведення перевірки ваги вантажу, був встановлений факт недостачі у вагонах: №52877057 та №53454195 про що складені комерційні акти.
Відповідно до комерційного акту №484809/163 від 13.05.2019р. у вагоні №52877057 за накладною вага - 42 050 кг, а фактично - 40 800кг, що менше на 1 250 кг.
При комерційному огляді виявлено навантаження з правого боку над 1 люком за ходом потягу наявна виїмка довжиною 150 см, шириною 150 см, глибиною 50 см, маркування порушене; течі вантажу немає; двері люка закриті; технічно справний.
Відповідно до комерційного акту №484809/164 від 13.05.2019р. у вагоні №53454195 за накладною вага - 41 650 кг, а фактично - 40 300кг, що менше на 1 350 кг.
При комерційному огляді виявлено навантаження з лівого боку над 1 люком за ходом потягу наявна виїмка довжиною 1000х1200х500 мм, маркування порушене; течі вантажу немає; двері люка закриті; технічно справний.
Комерційні акти підписано належними особами.
Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст. 924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема, комерційними актами.
Відповідачем не доведено, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Недостача вантажу з урахуванням природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі у вагонах дорівнює: №52877057 - 409 кг (1250 - 841); №53454195 - 517 кг (1350 - 833).
Відповідно до акту прийому - передачі №92571804 від 11.05.2019р. та рахунку - фактура №92571804 від 01.05.2019 до договору №107/16Сб від 01.02.2016р. вартість 1 тони вантажу у вагонах №52877057 та №53454195 становить 8 996,74 грн. з урахуванням ПДВ.
Суд, перевіривши розрахунок позивача суми вартості недостачі (8 996, 74грн. х 0,926т. = 8 330,98 грн.) встановив, що він є арифметично вірним, та заявлена сума вартості недостачі в розмірі - 8 330,98 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п.1 ч.4, ч8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно з ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем за звернення з даним позовом був сплачений судовий збір в сумі 1 921,00 грн., тому, у зв'язку з задоволенням позовних вимог він підлягає відшкодування за рахунок відповідача.
Також, за текстом позовної заяви позивачем визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 588,55 грн., але позивачем не надано доказів понесення таких витрат.
За приписами ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Тому, позивач протягом п'яти днів може звернутися до суду в межах даної справи з відповідною заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” до відповідача Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 8 330,98 грн. - задовольнити.
Стягнути з Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” на користь Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” 8 330,98 грн. - збитків у вигляді нестачі, 1921,00грн. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 20.01.2020р. складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2020р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач: Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87501, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158).
Відповідач: Акціонерне товариство “Українська залізниця” місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815;
Регіональна філія “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” місцезнаходження: 84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя О.М. Сковородіна