вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про задоволення скарги
27.01.2020м. ДніпроСправа № 904/3178/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Коваленко У.Ю. щодо винесення постанови від 18.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60899396
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропро стягнення коштів в сумі 709 477,39 грн. Суддя Мельниченко І.Ф.<
Представники:
від стягувача Величко О.В.
від скаржника Грецька Х.В.
від ВДВС не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДС-Інжиніринг" звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і просить суд стягнути 541 181,75 грн. - пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт за період з 01.02.2019р. - 01.07.2019р., 44 480,69 грн. - 3% річних від простроченої суми оплати виконаних робіт та 123 814,95 грн. - індексу інфляції за весь час прострочення та судовий збір.
Рішенням господарського суду від 24.10.2019 позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" 533 266,64 грн. - пені, 127 883,98 грн. - інфляційних витрат, 44 791,24грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 10 589,12грн.
На виконання зазначеного рішення суду 14.11.2019 видано наказ.
26.12.2019 до господарського суду надійшла скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії державного виконавця щодо винесення постанови від 18.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60899396.
Скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Коваленко У.Ю. в частині винесення постанови від 18.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60899396 та скасувати цю постанову.
В обґрунтування поданої скарги скаржник стверджує про порушення державним виконавцем вимог пункту 3 розділу Ш «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 145-IX від 02.10.2019 «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (далі - Закон №145), відповідно до якого забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Посилаючись на додаток 1 до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», скаржник зауважує, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» входить до переліку таких об'єктів, а тому стосовно останнього з моменту набрання Законом № 145 законної сили - 20.10.2019 й протягом трьох років вчинення виконавчих дій не допускається.
Неправомірність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження скаржник обґрунтовує, посилаючись також на пункт 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
08.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" до суду надійшли заперечення проти скарги на дії державного виконавця, в яких останній вказує на недоведеність доводів вказаних у скарзі.
Стягувач вважає, що боржник помилково тлумачить пункт 3 розділу Ш «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 145. На його думку зазначеною законодавчою нормою передбачена заборона вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів.
Оскільки за рішенням суду з боржника стягнуто саме грошові кошти, то дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження є правомірними.
Також, посилаючись на норми Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Європейської конвенції з прав людини, практику Європейського суду з прав людини, стягувач зазначає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України й виконуються на підставі, серед іншого, наказу суду. Рішення суду є невід'ємним елементом сучасної демократичної держави. Виконання судового рішення є проявом того реального рівня захисту прав свобод та інтересів особи, який може забезпечити держава.
Крім того, стягувач зауважує, що через законодавчі обмеження він не має можливості домогтися виконання рішення в порядку, який встановлений Законом України «Про виконавче провадження», а тому таке виконання допустиме за рахунок правового механізму, передбаченого Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», за змістом статті 4 якого у разі неможливості стягнути з державного підприємства грошові кошти протягом шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Для цього державним виконавцем передаються відповідні документи до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а виконавчі дії на цей час зупиняються відповідно до пункту 9 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, 13.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДС-ІНЖИНІРИНГ" до суду надійшло клопотання про зупинення на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України судового провадження за скаргою у цій справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за конституційним поданням 51-го народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02 жовтня 2019 року № 145-ІХ.
15.01.2020 від державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Коваленко У.Ю. до канцелярії суду надійшов відзив на скаргу, в якому останній зазначає, що боржник помилково тлумачить пункт 3 розділу Ш «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 145.
Відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" включено дані щодо Акціонерного товариства "Українська залізниця" у розділі Органи Кабінету Міністрів України. Однак, у виконавчому провадженні № 60899544 боржником за виконавчим документом є Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якої в Законі України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" відсутні будь-які дані.
Отже, у державного виконавця були підстав не відкрити провадження № 60899544.
Крім того, державний виконавиць Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Коваленко У.Ю. звертає увагу суду на те, що 17.12.2019 Конституційний Суд України постановив ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51-го народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02 жовтня 2019 року № 145-ІХ, розгляд якого не завершено до цього часу.
24.01.2020 від державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Коваленко У.Ю. до канцелярії суду надійшло клопотання, в якому останні просить розглядати скаргу без його участі та надає пояснення по суті скарги, в яких зазначає наступне.
Нормами частини 3 розділу ІІІ Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів прав власності, що не підлягають приватизації" забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитним договором.
Але, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження це вже виконавча дія, отже, зазначені норми частини 3 розділу ІІІ Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів прав власності, що не підлягають приватизації" суперечать Закону України "Про виконавче провадження".
На даний час у Закон України "Про виконавче провадження" не внесені зміни до статті 4 цього Закону, на підставі яких державний виконавець міг би виносити повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання враховуючи норми частини 3 розділу ІІІ Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів прав власності, що не підлягають приватизації".
Ухвалою суду від 27.12.2019 скарга була прийнята до розгляду у судовому засіданні, призначеному на 08.01.2020, після чого розгляд скарги відкладався до 27.01.2020, про що постановлялась відповідна ухвала суду, для забезпечення дотримання принципу змагальності сторін у питанні щодо поданого стягувачем 02.01.2020 клопотання про зупинення провадження у справі.
У судове засідання 27.01.2020 державний виконавець не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини другої статі 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У судовому засіданні 27.01.2020 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ:
Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 327 цього Кодексу встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який є виконавчим документом.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частинами другою, третьої статті 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Подана боржником скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню, визначені статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», серед яких - накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Водночас за статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою від 18.12.2019 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Коваленко У.Ю. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3178/19 від 14.11.2019 про стягнення з боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальність "ЕДС-Інжиніринг" 709 477,39 грн.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
20.10.2019 набрав законної сили Закон України № 145-IX від 02.10.2019 "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Згідно з пунктом 3 розділу Ш «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 145 забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» включене до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що вбачається з додатку 1 Закону України від 07.07.1999 № 847-XIV (із змін. і доп.) «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
При таких обставинах відкриття 18.12.2019 виконавчого провадження за наказом Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3178/19 від 14.11.2019, при наявній законодавчій забороні з 20.10.2019 й протягом наступних трьох років здійснювати виконавчі дії щодо стягнення грошових коштів з боржника у цій справі, є неправомірним.
Заперечення стягувача з посиланням на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» судом не приймаються, оскільки за частиною першою статті 2 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є лише: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Стягувач та державний виконавець не довели належними й допустимими доказами належність Акціонерного товариства «Українська залізниця» до зазначених категорій боржників.
Крім того, відповідно до пункту 9 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Тобто, за наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Пункт 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає повернення виконавчого документа стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує діяльність державного виконавця під час уже відкритого виконавчого провадження, передбачає правові наслідки цілковитої неможливості виконання виконавчого документа після прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження й жодним чином не регулює діяльність державного виконавця на етапі надходження виконавчого документа для виконання під час заборони на вчинення виконавчих дій, яка, між іншим, має тимчасовий характер.
При таких обставинах посилання стягувача у своїх запереченнях проти скарги на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є безпідставним.
Щодо клопотання стягувача про зупинення судового провадження за скаргою у цій справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за конституційним поданням 51-го народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень розділу І, абзацу другого підпункту 1 пункту 2 розділу II Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02 жовтня 2019 року № 145-1Х, то воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зміст зазначеної норми передбачає обов'язок суду зупинити розгляд провадження у справі на стадії вирішення спору по суті й не передбачає такої можливості на стадії вирішення питань, пов'язаних з виконанням судового рішення.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі 906/806/15, від 01.10.2019 у справі №911/2179/15.
Усі інші заперечення стягувача та державного виконавця не спростовують висновків суду по суті скарги.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Коваленко У.Ю. щодо винесення постанови від 18.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60899396 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Коваленко У.Ю. в частині винесення постанови від 18.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60899396.
Скасувати постанову державного Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Коваленко У.Ю. від 18.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60899396.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 27.01.2020 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення” цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 28.01.2020.
Суддя І.Ф. Мельниченко