вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" січня 2020 р. Справа№ Б13/016-10
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Копитової О.С.
Грека Б.М.
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представників сторін:
від ТОВ "ФК "Флексіс": Білоус Т.А. - довіреність б/н від 20.11.2019
від боржника: ліквідатор Куделя М.О. - посвідчення № 8 від 30.01.2013
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БМ-2018", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Флексіс", на ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2019 року
у справі № Б13/016-10 (суддя Наріжний С.Ю.)
за заявою ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Білицька Меблева Фабрика"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2019 року у справі №Б13/016-10 відмовлено у задоволенні скарги АТ "БМ-2018" на бездіяльність ліквідатора ВАТ "Білицька Меблева Фабрика" арбітражного керуючого Куделі М.О.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ "БМ-2018" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.09.2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким скаргу АТ "БМ-2018" задовольнити, припинити повноваження ліквідатора ВАТ "Білицька Меблева Фабрика" арбітражного керуючого Куделі М.О. та призначити нового ліквідатора банкрута за допомогою автоматизованої системи, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 року апеляційну скаргу АТ "БМ-2018" на ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2019 року у справі № Б13/016-10 залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.
29.10.2019 року представник скаржника ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відміткою на відповідному клопотанні.
06.11.2019 року, згідно відтиску штампу канцелярії суду, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 22.10.2019 року подано заяву про усунення недоліків поданої апеляційної скарги, в якій наведено інші підстави та обґрунтування для поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою суду від 07.11.2019 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "БМ-2018" на ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2019 року у справі №Б13/016-10, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 21.11.2019 року за участю повноважних представників провадження у справі.
13.11.2019 року через відділ документального забезпечення суду від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Куделі М.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ліквідатор просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
У зв'язку з перебуванням суддів Сотнікова С.В. та Отрюха Б.М. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019 для розгляду справи №Б13/016-10 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Копитова О.С.
Ухвалою суду від 21.11.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №Б13/016-10 за апеляційною скаргою АТ "БМ-2018"на ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2019 року.
Іншою ухвалою суду від 21.11.2019 року відкладено розгляд справи на 12.12.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України та зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Куделю М.О. надати суду докази на підтвердження перебування її на лікарняному 21.11.2019 року.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ліквідатора банкрута на виконання вимог ухвали суду надійшли пояснення щодо перебування її на лікарняному, а також додаткові документи по справі, а від представника ТОВ "ФК "Флексіс" - заява про заміну сторони у справі.
Ухвалою суду від 12.12.2019 року відкладено розгляд справи на 23.01.2020 року на підставі ст. 216 ГПК України та запропоновано учасникам провадження у справі надати суду пояснення щодо заяви ТОВ "ФК "Флексіс" про заміну сторони у справі.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ТОВ "ФК "Флексіс" надійшла заява про заміну сторони у справі, від АТ "БМ-2018" - відзив на вказану заяву, а від ліквідатора банкрута - пояснення щодо поданої заяви ТОВ "ФК "Флексіс", а також заява про закриття апеляційного провадження.
В судовому засіданні 23.01.2020 року розглядались заяви ТОВ "ФК "Флексіс" про заміну сторони у справі та ліквідатора банкрута про закриття апеляційного провадження, на наслідками розгляду яких ухвалами суду від 23.01.2020 року у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про закриття апеляційного провадження відмовлено з підстав її необґрунтованості, а заяву ТОВ "ФК "Флексіс" задоволено та здійснено заміну кредитора у справі №Б13/016-10 - АТ "БМ-2018" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Флексіс".
Представник ТОВ "ФК "Флексіс" в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким скаргу АТ "БМ-2018" задовольнити.
Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Куделя М.О. проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечувала, просила залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
23.01.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2019 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).
При цьому, судова колегія враховує, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року.
У пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень даного кодексу зазначено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнати таким, що втратив чинність, в тому числі, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Таким чином, станом на дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції (23.01.2020 року) Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.
Разом з тим, як зазначалось, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Тобто, суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень переглядає в апеляційному порядку законність винесення судових актів, прийнятих місцевими господарськими судами.
Оскільки спірні правовідносини у справі виникли під час дії Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинного на той час, і місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, керувався відповідними положеннями даного Закону, то під час перегляду справи в апеляційному порядку на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм законодавства, чинного до введення у дію Кодексу України з процедур банкрутства, застосуванню підлягають норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у відповідній редакції.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №Б13/016-10 про банкрутство ВАТ "Білицька Меблева Фабрика", провадження у якій порушено ухвалою суду від 15.04.2010 року за заявою ОСОБА_1 .
Постановою господарського суду Київської області від 22.08.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бичківського К.К.; вирішено інші процедурні питання у справі.
Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року в редакції від 22.12.2011 року встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Тобто, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.
В даному випадку застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції Закону, чинній до 19.01.2013 року.
В подальшому судом неодноразово проводилась заміна ліквідатора, зокрема, ухвалою суду від 16.06.2014 припинено повноваження арбітражного керуючого Стецини І.В.; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Куделю М.О.
Таким чином, на даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
20.05.2019 року до господарського суду Київської області надійшла скарга АТ "БМ-2018" на бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Куделі М.О., в якій, з урахуванням доповнень до поданої скарги, скаржник просить суд припинити повноваження арбітражного керуючого Куделі М.О. та призначити нового ліквідатора за допомогою автоматизованої системи.
В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що ліквідатором неналежним чином виконуються покладені на неї обов'язки, зокрема: протягом строку ліквідаційної процедури боржника не ліквідовано; жодних результативних дій щодо проведення розрахунків з кредитором АТ "БМ-2018" не здійснено; майно банкрута не реалізовано, а здається в оренду; дебіторська заборгованість боржника не стягнута; звіти ліквідатора про вжиті заходи не подаються ані кредиторам, ані суду.
Крім того, скаржник зазначає, що у власності боржника наявне рухоме та нерухоме майно загальною ринковою вартістю 19 657 583,33 грн., що достатньо для задоволення вимог кредиторів; в переліку майна наявні об'єкти нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано у встановленому порядку (самочинне будівництво); вказане майно ліквідатором не реалізовується, проте здається в оренду заінтересованим особам ПрАТ "Іріда", ТОВ "Екодрев-2011" і ТОВ "Укар-Пайп" за заниженою вартістю; кошти, отримані від здачі майна в оренду спрямовуються не на погашення кредиторських вимог, а на оплату поточних витрат ліквідатора.
За твердженням скаржника, засновниками ПрАТ "Іріда" є ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які були засновниками і фактичними власниками боржника; також ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ "Екодрев-2011" і керівником ТОВ "Укар-Пайп", та одночасно ініціюючим кредитором у даній справі про банкрутство.
У зв'язку з викладеним, скаржник вказує, що арбітражним керуючим Куделею М.О. неналежним чином виконуються повноваження ліквідатора у даній справі про банкрутство, затягується ліквідаційна процедура, всупереч інтересам боржника та всіх кредиторів, виключно в інтересах ініціюючого кредитора.
За наслідками розгляду вищевказаної скарги ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2019 року у справі № Б13/016-10 відмовлено у задоволенні скарги.
Приймаючи дану ухвалу та відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий господарський суд виходив з того, що викладені скаржником доводи щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Куделею М.О. повноважень ліквідатора у справі № Б13/016-10 про банкрутство ВАТ "Білицька Меблева Фабрика" спростовуються матеріалами справи і наданими ліквідатором банкрута поясненнями, а отже скарга є безпідставною і необґрунтованою.
Доводи скаржника, на які останній посилається в обґрунтування поданої апеляційної скарги на зазначену вище ухвалу місцевого господарського суду, фактично є аналогічними доводам поданої суду першої інстанції заяви.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в межах даної справи про банкрутство ухвалами суду від 30.08.2010 року та від 14.01.2014 року включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "БМ Банк" (правонаступником якого є АТ "БМ-2018") на загальну суму 19 690 605,12 грн. (як такі, що забезпечені заставою майна Боржника).
Вказані вимоги ПАТ "БМ Банк" були забезпечені іпотекою нерухомого майна Банкрута: 1) Адміністративно-побутового комплексу (літера "А") загальною площею 11415,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Меблева, 1-б; 2) Адмінбудівлі (літера "В3") загальною площею 1413,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Меблева , 1-в .
На виконання вимог Закону про банкрутство ліквідатором було реалізовано вказане нерухоме майно, що виступало предметом забезпечення та за рахунок коштів, отриманих від продажу було погашено кредиторську заборгованість ПАТ "БМ Банк" у сумі 14 998 326,28 грн.
Отже, протягом здійснення повноважень у даній справі було здійснено погашення понад 76% вимог ПАТ "БМ Банк".
Щодо доводів скаржника про неотримання коштів від реалізації заставного майна, то згідно матеріалів справи, об'єкти нерухомості, якими забезпечувалось виконання зобов'язань боржника перед ПАТ "БМ Банк", були реалізовані, а отримані кошти спрямовані на погашення вимог ПАТ "БМ Банк"; будь-яке інше майно, яке є предметом забезпечення ПАТ "БМ Банк" (та АТ "БМ-2018" як правонаступника) у банкрута відсутнє, відтак у банкрута відсутні активи, кошти від продажу яких підлягають перерахуванню скаржнику в рахунок погашення забезпечених вимог 1 черги.
Таким чином, доводи скаржника про непроведення ліквідатором розрахунків з кредитором АТ "БМ-2018" спростовуються матеріалами справи.
Щодо тверджень скаржника про умисне затягування ліквідаційної процедури судова колегія зазначає, що при проведенні інвентаризації майна банкрута інвентаризаційною комісією встановлено наявність на балансі банкрута об'єктів самочинного будівництва, що обліковуються на балансі підприємства: склад (літ. В4), цех (літ. П7), цех (літ. О7) та добудова (літ. в9). Вказані об'єкти побудовані самочинно і не введені в експлуатацію.
З матеріалів справи вбачається, що комітетом кредиторів неодноразово приймались рішення про необхідність введення в експлуатацію та необхідність здійснення державної реєстрації права власності на зазначені об'єкти. В той же час, комітетом кредиторів не було вирішено питання щодо фінансування відповідних дій.
Протягом 2015-2017 років вживались дії щодо технічної інвентаризації майна банкрута та отримання технічного паспорту.
Крім цього, з метою забезпечення можливості реалізації нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка надана підприємству-банкруту у постійне користування, у зв'язку з неможливістю переоформлення права власності шляхом оформлення свідоцтва про передання права власності без укладення відповідного договору купівлі-продажу, ліквідатором направлено звернення на адресу Коцюбинської селищної ради про надання дозволу на проведення робіт по складанню плану земельної ділянки площею 7,2369 га для отримання кадастрового номеру, однак у визначений законодавством строк відповідь на звернення ліквідатором не отримана.
У зв'язку з відсутністю відомостей про результат розгляду Коцюбинською селищною радою відповідного звернення ліквідатором було подано до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву № 48 від 06.08.2019 року про визнання протиправною бездіяльності Коцюбинської селищної ради та зобов'язання вчинити дії.
Крім цього, з метою отримання кадастрового номеру та визначення меж земельної ділянки, що перебуває у користуванні банкрута ліквідатором направлено відповідні запити та звернення до Коцюбинської селищної ради та Відділу земельних ресурсів Виконавчого комітету Ірпінської міської ради щодо площі земельної ділянки та землекористувачів земельних ділянок, вилучених у Банкрута; Коцюбинської селищної ради та Архівного відділу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради щодо надання відповідних рішень виконавчого комітету 2000-2001 років; КП "Ірпінське земельно-кадастрове бюро" щодо можливості укладення договору на виконання робіт із землеустрою.
Згідно висновків про результати незалежної оцінки майна банкрута, вартість двох з чотирьох об'єктів самочинного будівництва (літера В4, літера П7), оцінених, як об'єкти нерухомості, складає 1 498 083,33 грн.
Згідно комерційної пропозиції, наданої БТІ консалтинг, загальна вартість послуг з введення в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва, складає 470 000,00 грн.
За результатом обговорення комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута, 21.08.2019 року прийнято рішення про недоцільність списання об'єктів самочинного будівництва та про необхідність створення фонду фінансування витрат та здійснення заходів з вводу в експлуатацію, оформлення права власності та реалізацію даного майна, як об'єктів нерухомості.
Отже, вказані обставини підтверджують наявність об'єктивних причин, які унеможливлюють продаж майнових активів банкрута та завершення ліквідаційної процедури у даній справі (вжиття заходів, спрямованих на введення в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва банкрута з метою їх продажу за найвищою ціною та погашення кредиторських вимог), а також підтверджують те, що ліквідатором здійснюються всі належні заходи для забезпечення можливості реалізації майна Банкрута за найвищою ціною.
Суд також зазначає, що відомості про вжиття ліквідатором заходів, спрямованих на введення самочинного будівництва в експлуатацію за період з 16.06.2014 року по квітень 2015 було предметом дослідження господарського суду під час розгляду скарги ПАТ "БМ Банк" та судами всіх інстанцій (ухвала господарського суду Київської області від 13.05.2015 року, залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 року та постановою Вищого господарського суду від 20.10.2015 року) було встановлено законність відповідних дій ліквідатора.
Вказані скаржником у скарзі доводи щодо невжиття ліквідатором заходів по стягненню дебіторської заборгованості боржника не підтверджені належними та допустимими доказами; крім цього, судом враховано пояснення ліквідатора, що станом на дату подачі скарги у банкрута відсутня дебіторська заборгованість, за якою не сплинув строк позовної давності та за якою ліквідатором не здійснено заходів щодо повернення банкруту.
Щодо доводів скаржника про укладення ліквідатором банкрута договорів оренди за заниженими цінами з юридичними особами, власником яких є Швед Р .П ., то судова колегія зазначає, що згідно ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення серед іншого здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки; угоди, щодо яких є заінтересованість - угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи кредиторів.
Згідно ч. 8 ст. 16 наведеного Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що всі договори оренди, які відносяться до договорів, щодо яких є заінтересованість в розумінні Закону про банкрутство, укладались ліквідатором за згодою комітету кредиторів у даній справі.
Зокрема, на засіданні комітету кредиторів 22.01.2015 року надано дозвіл ліквідатору на укладення договорів оренди з ТОВ "Екокомінвест" (нежитлове приміщення в будівлі вентиляційної, 9 кв.м.), ПрАТ "Р.К.С." (нежитлове приміщення в цеху виготовлення меблів, 5 кв.м. під офіс), ПрАТ "Іріда" (з 12.01.2016 перетворене у ТОВ "Іріда Трейд") (нежитлове приміщення в цеху виготовлення меблів, 200 кв.м.), ФОП Лєкарєва О.Л. (нежитлове приміщення, 400 кв.м.), ФОП Дегтяр Ю.А. (нежитлове приміщення, 90 кв.м.), ТОВ "Укар-Пайп" (нежитлове приміщення, 1369,40 кв.м.), передачі електроенергії УЖКГ "Біличі", які використовують електроенергію через електроустановки та електромережі ВАТ "БМФ", в кількості, що визначається щомісяця згідно показників лічильника електроенергії.
На засіданні комітету кредиторів 06.03.2015 року надано дозвіл ліквідатору на укладення договору оренди з ПрАТ "Іріда" (оренда частини димової труби, 10 кв.м.).
На засіданні комітету кредиторів 28.04.2015 року надано дозвіл ліквідатору на укладення договору оренди з ТОВ "Екодрев-2011" (нежитлове приміщення, 500 кв.м.).
На засіданні комітету кредиторів 05.10.2017 року надано дозвіл ліквідатору на укладення договорів оренди з ТОВ "Бонекс" (склад 346,3 кв.м., склад 29,8 кв.м., навіс 145,2 кв.м. (договір щодо оренди навісу розірвано 16.10.2018)).
На засіданні комітету кредиторів 14.05.2018 року надано дозвіл ліквідатору на укладення договору оренди з ТОВ "Ві енд ві індастріс" (цех виготовлення меблів, 1361,3 кв.м.).
На засіданні комітету кредиторів 18.10.2018 року надано дозвіл ліквідатору на укладення договору оренди з ТОВ "Алекс Белт" (нежитлове приміщення - навіс, 145,2 кв.м.).
Згідно пояснень ліквідатора, при прийнятті рішень про доцільність передачі в оренду нерухомого майна, комітет кредиторів виходив з того, що це дає змогу забезпечити збереження даного майна (його опалення, проведення поточного ремонту тощо), що дозволить зберегти майно у придатному для використання стані, а не для отримання прибутку від здачі майна в оренду. Орендарями відшкодовуються експлуатаційні витрати, пов'язані зі збереженням майна, які без наявності орендарів підприємство має нести за свій рахунок.
Таким чином, судом встановлено, що укладені ліквідатором договори оренди спрямовані на підтримання майна Банкрута в належному стані, що узгоджується з нормами ст. 23, 25 Закону про банкрутство; ліквідатором в установленому ст. 1, 16 Закону про банкрутство порядку отримано згоду комітету кредиторів на укладення угод, щодо яких є заінтересованість в розумінні Закону про банкрутство; будь-яких порушень не встановлено.
При цьому, судова колегія також бере до уваги, що питання законності передачі ліквідатором в оренду нерухомого майна банкрута у даній справі було предметом розгляду судів першої, апеляційної та касаційної інстанції під час розгляду скарги ПАТ "БМ Банк" на дії ліквідатора, за наслідками чого зроблено висновок про відсутність при укладенні договорів оренди порушень Закону про банкрутство (ухвала господарського суду Київської області від 13.05.2015 року, залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 року та постановою Вищого господарського суду від 20.10.2015 року).
Щодо посилань скаржника на те, що кошти, отримані від здачі майна в оренду спрямовуються не на погашення кредиторських вимог, а на оплату поточних витрат ліквідатора, то судова колегія зазначає, що відповідно до вимог Закону про банкрутство ухвалою суду від 01.04.2015 року затверджено оплату послуг ліквідатора у даній справі арбітражного керуючого Куделі М.О. починаючи з 16.06.2014 року до завершення ліквідаційної процедури у розмірі 6 577,54 грн. щомісячно за рахунок коштів боржника.
Разом з тим, як зазначає ліквідатор, станом на 01.11.2019 року арбітражному керуючому Куделі М.О. в рахунок оплати послуг ліквідатора перераховано грошові кошти у сумі 69 064,17 грн. (за період з червня 2014 року по 30.04.2015 року); за період з 01.05.2015 року по 01.07.2019 року послуги ліквідатора не оплачувались, заборгованість складає 355 187,16 грн.
Відповідно до пояснень ліквідатора, згідно наданих комітету кредиторів звітів, кошти, отримані від здачі в оренду майна банкрута, направляються на забезпечення збереження активів, оплату послуг працівників, залучених для проведення ліквідаційної процедури та покриття інших витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, втому числі, на оплату за спожиту електроенергія, експлуатаційних платежів, за проведення оцінки майна тощо, що свою чергу, спростовує відповідні доводи скаржника.
Під час розгляду скарги на дії ліквдіатора судом також враховано, що 17.07.2019 року було проведено засідання комітету кредиторів за участю всіх членів комітету кредиторів та АТ "БМ-2018", під час якого було розглянуто звіт ліквідатора про хід ліквідаційної процедури, а також скаргу АТ "БМ-2018"; за результатами засідання прийнято рішення взяти до відома звіт ліквідатора про вжиті заходи та затвердити звіт, визнати роботу ліквідатора задовільною.
Щодо тверджень скаржника про те, що ліквідатор банкрута не звітує кредиторам та суду про вжиті заходи, то представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 23.01.2020 року вказані доводи не підтримав з підстав відсутності у нього скарг на бездіяльність ліквідатора в цій частині, з огляду на що вказані доводи судом не розглядаються.
Враховуючи вищевикладене, доводи скарги АТ "БМ-2018", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Флексіс", на бездіяльність ліквідатора ВАТ "Білицька Меблева Фабрика" арбітражного керуючого Куделі М.О. не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, з огляду на що правомірним є висновок місцевого господарського суду про відмову у її задоволенні.
За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Київської області прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БМ-2018", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Флексіс", на ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2019 року у справі №Б13/016-10 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 03.09.2019 року у справі № Б13/016-10 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4. Справу повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 28.01.2020 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді О.С. Копитова
Б.М. Грек