27 січня 20120 року
м. Київ
справа № 660/195/18
провадження № 51 - 360 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року,
встановив:
За вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 серпня 2019 року ОСОБА_4 засуджено за: ч. 1 ст. 289 КК до покарання у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 2860 грн судових витрат за проведення експертиз
Херсонський апеляційний суд 29 жовтня 2019 року вирок місцевого суду залишив без змін.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку, просить скасувати вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, доводи касаційної скарги засудженого зводяться до його посилань на неповноту судового розгляду, незгоду з наданою судами оцінкою доказам та по суті заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
При цьому засуджений ОСОБА_4 , обмежившись загальними фразами про порушення, допущені, на його думку, судом першої та апеляційної інстанції, не обґрунтував у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених місцевим та апеляційним судом судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку місцевого та ухвали апеляційного судів та направлення справи на новий розглядв суді першої інстанції згідно з ч. 1 ст. 438 КПКта з огляду на положення статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу
Крім того касаційна скарга засудженого не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених у ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту.
Окрім цього, ОСОБА_4 у мотивувальній частині касаційної скарги, посилаючись на незаконність судових рішень з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, лише формально зазначає про несправедливість призначеного йому покарання через суворість, при цьому доводів щодо його явної несправедливості з урахуванням положень ст. 414 КПК України касаційна скарга не містить.
Відсутність у касаційній скарзі згаданого обґрунтування й недотримання положень ст. 427 КПК, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху і встановити йому п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3