Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 456/2100/17
провадження № 51-1896км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
(у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140130000678, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не має,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 червня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення із 16 квітня 2017 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат, а також про долю речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 16 квітня 2017 року близько 17:00 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у місці свого тимчасового мешкання (саморобна будівля з дерева, поліетилену та різного роду тканинної матерії), розташованого у лісопосадці поблизу кафе «Корчма» у с. Добрівляни Стрийського району Львівської області, на ґрунті особистих неприязних відносин зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 під час раптово виниклого словесного конфлікту, використовуючи господарсько-побутовий ніж, який вихопив із рук потерпілої, наніс їй два удари у серце, від чого ОСОБА_8 померла на місці події.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону й невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через м'якість. Зазначає, що ухвала апеляційного суду всупереч вимогам ст. 419 КПК України є немотивованою, оскільки апеляційний суд не звернув належної уваги на доводи сторони обвинувачення про безпідставність призначеного покарання ОСОБА_7 у розмірі, близькому до мінімального, з огляду на вимоги ст. 65 КК України.
У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Так, відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 115 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи прокурора про невідповідність оскаржуваної ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України та невідповідність призначеного покарання ОСОБА_7 через м'якість є безпідставними.
Так, при призначенні ОСОБА_7 покарання за злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, суд першої інстанції врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу засудженого. Зокрема, суд урахував те, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та реєстрації характеризується позитивно. Зважив суд і на обставину, що обтяжує покарання, якою визнав вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , суд не встановив.
На підставі цих даних районний суд призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Аналогічні доводи щодо невідповідності призначеного покарання ОСОБА_7 через м'якість були наведені в апеляційній скарзі прокурора та перевірялися судом апеляційної інстанції, який визнав їх безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його необґрунтованим чи сумнівним підстав немає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
З урахуванням сукупності перелічених обставин, конкретних обставин матеріалів провадження, віку засудженого та відсутності у нього судимостей, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду про призначення ОСОБА_7 покарання за злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців є мотивованим і таким, що відповідає вимогам ст. 65 цього Кодексу.
Таким чином, у ході перевірки матеріалів провадження колегія суддів не встановила підстав для задоволення касаційної скарги прокурора.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, суд не встановив, а тому підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3