Ухвала
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 700/319/18
провадження № 51-336 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 14 березня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року щодо ОСОБА_5 .
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що цих вимог кримінального процесуального закону не дотримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Проте у поданій скарзі не міститься обґрунтування істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
і необхідності скасування судових рішень на підставах, передбачених ст. 438 КПК,
з огляду на положення статей 404, 412, 414, 419 КПК.
Також потерпілий у касаційній скарзі не наводить обґрунтування незаконності оскаржуваних судових рішень, у зв'язку з чим, на його думку, засудженому було призначено явно несправедливе покарання через м'якість.
Разом із цим касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подає
із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції з урахуванням положень ч. 1 ст. 436 КПК щодо його повноважень за наслідками розгляду касаційної скарги та ст. 437 цього Кодексу щодо недопустимості погіршення правового становища засудженого.
Відповідно до ч. 1 ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак потерпілий просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_5
та призначити засудженому більш суворіше покарання, що не узгоджується із положеннями вищевказаної статті та ст. 437 КПК, оскільки суд касаційної інстанції не має права застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.
Допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, як це передбачено ст. 428 КПК.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 14 березня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року щодо ОСОБА_5 залишити
без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі не усунення недоліків касаційної скарги в установлений строк, вона буде повернута.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3