Ухвала
24 січня 2020 року
м. Київ
справа №686/26844/19
провадження №51- 298ска 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Крет Г. Р., Стефанів Н. С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення міського суду - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з судовими рішеннями, просить перевірити їх законність у касаційному порядку.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний розгляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керувався такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 п.п. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (ч. ч. 2 і 10 ст. 294 КУпАП).
Таким чином, встановлене ст. 294 КУпАП обмеження права особи на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України (п. 8 ч. 2 ст. 129) та є пропорційним і обґрунтованим.
Зважаючи на викладене, постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 жовтня 2019 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року не можуть бути предметом перегляду в суді касаційної інстанції.
До того ж, відповідно до закону Касаційний кримінальний суд Верховного Суду не наділений повноваженнями здійснювати перевірку судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Керуючись п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
С.С. Голубицький Г. Р. Крет Н. С. Стефанів