24 січня 2020 року
м. Київ
справа № 645/3739/16-ц
провадження № 61-1175ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану в їх інтересах представником - адвокатом Катріч Марією Миколаївною, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Немишлянського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Харківська міська рада, про виселення та зняття з реєстраційного обліку,
11 січня 2020 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Катріч М. М. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у цивільній справі № 645/3739/16-ц.
Касаційне провадження на даний час не може бути відкрито з наступних підстав.
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду від 20 листопада 2019 року сплив 20 грудня 2019 року.
Катріч М. М. у касаційній скарзі зазначила, що копію оскаржуваної ухвали апеляційного суду отримала 02 грудня 2019 року.
Таким чином касаційна скарга 11 січня 2020 року подана із пропуском строку передбаченого статтею 390 ЦПК України.
При цьому помилковими є доводи Катріч М. М. про те, що нею дотримано строк на касаційне оскарження з тих підстав, що 25, 28-31 грудня
2019 року, 1-2, 4-7 січня 2020 року є святковими днями.
Докази отримання відповідачами або їх представником копії вказаної ухвали 02 грудня 2019 року до касаційної скарги не додані.
2-3, 8-9 січня 2020 року не є святковими, а були робочими днями, в тому числі у Верховному Суді.
Порядок обчислення процесуальних строків, початку їх перебігу та закінчення процесуальних строків визначені статтями 122-124 ЦПК України.
За змістом частини першої статті 127 ЦПК України поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за заявою учасника справи.
Натомість заява (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження особою, яка подає касаційну скаргу, не подана.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім того, заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102 грн.
Таким чином судовий збір за подану касаційну скаргу становить 420,40 грн (із розрахунку 2 102 грн х 0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до УК у Печерському районі/ Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Крім того у касаційній скарзі не зазначені передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомостіпро інших учасників справи, а саме третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Харківську міську раду тане надано копії касаційної скарги для даного учасника справи.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
1) подання заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для такого поновлення та наданням доказів, які підтверджують наявність таких підстав;
2) надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 420, 40 грн;
3) зазначення у касаційній скарзі відомостей про всіх учасників справи із наданням копій касаційної скарги з доданими документами по числу таких учасників.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану в їх інтересах представником - адвокатом Катріч Марією Миколаївною, на ухвалу Харківського апеляційного суду
від 20 листопада 2019 року у цивільній справі № 645/3739/16-ц залишити без руху.
Встановити особі, яка подала скаргу строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, зазначення в касаційній скарзі відомостей про всіх учасників справи та надання копій касаційної скарги по числу таких учасників.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині сплати судового збору, зазначення в касаційній скарзі відомостей про всіх учасників справи та надання копій касаційної скарги по числу таких учасників - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Роз'яснити особі, яка подала скаргу право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович