Ухвала
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 266/2391/16
провадження № 61-1300ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спадкоємцем четвертої черги, надання права спадкування разом з спадкоємцями першої черги,
У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними.
У касаційні скарзі заявник зазначає, що повний текст постанови апеляційного суду було отримано лише 13 грудня 2019 року, однак доказів на підтвердження даної обставини не надає. Доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення касаційна скарга та додані матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження
не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією
із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ,
від 3 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення,
що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху, оскільки заявником не надано належних доказів
на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 390 , 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року залишити без руху і надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова