Ухвала від 27.01.2020 по справі 243/5582/19

Ухвала

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 243/5582/19

провадження № 61-1314ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області, треті особи: Бердянська державна нотаріальна контора Запорізької області, Бердянське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про стягнення невиплачених щомісячних страхових виплат,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області, треті особи: Бердянська державна нотаріальна контора Запорізької області, Бердянське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про стягнення невиплачених щомісячних страхових виплат у розмірі 12 723,08 грн в порядку спадкування після смерті її батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 нараховані, але не виплачені щомісячні страхові виплати, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в розмірі 12 723,08 грн, судовий збір у розмірі 768,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 900,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишено без задоволення, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2019 року залишено без змін.

15 січня 2020 року засобами поштового зв'язку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ціна позову у справі № 243/5582/19 становить 12 723,08 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року.

Таким чином справа № 243/5582/19 є малозначною в силу вимог закону (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України), незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої або апеляційної інстанції.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області посилалося на наявність підстав передбачених підпунктами а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі.

Зокрема, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області вважало, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес, оскільки на сьогоднішній день відсутній єдиний правовий висновок Верховного Суду щодо застосування актів законодавства у спірних правовідносинах з Фондом соціального страхування України.

Крім того, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області зазначає, що реалізація Верховним Судом дискреційних повноважень при вирішенні питання про наявність чи відсутність підстав для скасування чи зміни судових рішень у касаційному порядку не може суперечити засадам доступності правосуддя, з огляду на відповідну практику Європейського суду з прав людини та пункту 8 статті 129 Конституції України, оскільки розгляд справи Верховним Судом у такому випадку відбуватиметься за умови дотримання трьох видів інтересів: держави, суспільства і особи.

Судом не встановлено передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі № 243/5582/19, у тому числі обставин які б свідчили про те, що касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та/або що справа має виняткове значення для відповідача чи становить значний суспільний інтерес.

Крім того особою, яка подала касаційну скаргу, не зазначено про існування суперечливої судової практики у подібних справах, не наведено обставин, які б свідчили, що при вирішенні вказаної справи суди першої та апеляційної інстанції не врахували висновки Верховного Суду або Верховного Суду України про застосування норм права.

Сама по собі незгода відповідача із висновками судів попередніх інстанцій, не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області реалізувало своє право на апеляційний перегляд справи № 243/5582/19.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 5 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia).

Крім того, Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які могли вимагати касаційного розгляду справи.

Отже касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа № 243/5582/19 була розглянута судами першої та апеляційної інстанцій, які мали повну юрисдикцію; віднесення справи до категорії малозначних було передбачуваним; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судом не встановлена, тому відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, не підлягає розгляду клопотання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зупинення виконання оскаржених судових рішень.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області, треті особи: Бердянська державна нотаріальна контора Запорізької області, Бердянське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про стягнення невиплачених щомісячних страхових виплат.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров

Попередній документ
87179144
Наступний документ
87179146
Інформація про рішення:
№ рішення: 87179145
№ справи: 243/5582/19
Дата рішення: 27.01.2020
Дата публікації: 28.01.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (17.02.2020)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 17.02.2020
Предмет позову: про стягнення невиплачених щомісячних страхових виплат