Ухвала
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 463/6484/19
провадження № 61-851ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судовий наказ Личаківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2019 року, ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
Щодо оскарження судового наказу Личаківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2019 року
27 вересня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова видав судовий наказ, яким наказав стягнути із ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги із централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , за період із 01 вересня 2018 року по 31 липня 2019 року, в розмірі 11 067,03 грн, інфляційні втрати у розмірі 776,03 грн та три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 406,43 грн.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.
Порядок скасування судового наказу встановлений статтею 170 ЦПК України, згідно з положеннями якої боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Разом з цим, ЦПК України не передбачено можливості оскарження судового наказу в касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України, передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судовий наказ Личаківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2019 року необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року
06 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ураховуючи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята 22 листопада 2019 року, останнім днем на її касаційне оскарження є 23 грудня 2019 року. Касаційна скарга згідно з відтиском поштового штемпеля та штрихкодового ідентифікатора на конверті подана 06 січня 2020 року.
Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частин перша статті 127 ЦПК України).
Отже, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, навести поважні підстави для поновлення такого строку.
Крім цього, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору, або документів, які б свідчили про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.
Такі доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки предметом розгляду в цій справі є оскарження заявником постанови державної виконавчої служби.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102,00 грн.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 420,40 грн (2 102,00 грн ? 0,2).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судовий наказ Личаківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2019 року відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 24 лютого 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, не будуть подані особою в зазначений строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак