Справа № 502/2430/19
27 січня 2020 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Масленикова О. А.,
за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області
про
встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно. З позовної заяви, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована одна та проживала в АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 ). 23.02.1982 року ОСОБА_2 зробила заповіт на все своє майно на ім'я позивача. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.08.1981 року та Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 27.07.1981 року, але оригінали відсутні. Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не відкривалась, на протязі 6-місяців з часу відкриття спадщини в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується Витягом зі спадкового реєстру № 58178031 від 05.11.2019 року. На момент смерті матері разом з нею інших осіб зареєстровано не було, але позивач проживала та доглядала за нею до моменту смерті, що підтверджується Актом про встановлення фактів депутата Вилківської міської ради від 25.11.2019 року. Позивач фактично як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 524 ЦК УРСР (від 18.07.1963 року), яка діяла на час відкриття спадщини. Жодного спору у позивача з будь-якою фізичною особою стосовно спадкового майна не має. Як спадкоємець за заповітом вона має право на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , але оформити спадщину у нотаріуса вона не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно та вона не змогла підтвердити факт прийняття спадщини, що підтверджується повідомленням нотаріуса №590/01-16 від 05.11.2019 року.
В зв'язку з зазначеним, позивач просила суд:
- встановити факт спільного проживання та прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А-житловий будинок (загальна площа 33,4 кв. метра, житлова площа 21,4 кв. метра), літ. Б- літня кухня, літ. В - сарай, №1,I- надвірні споруди згідно спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача надав заяву, згідно якої просив суд задовольнити позов та розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача.
Представник відповідача - Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, в судове засідання не прибув, надав заяву в якій вказав, що з позовом згоден, зауважень не має, просить розглянути заяву за відсутності представника.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів в підготовчому судовому засіданні, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Вилківською міською радою Кілійського району Одеської області, актовий запис № 128, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року .
Згідно заповіту посвідченого Вилківським сільвиконкомом Кілійського району Одеської області 23.02.1982 р. та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №57808961 від 04.10.2019 року ОСОБА_2 , заповідала ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не знаходилося із чого б воно не складалося і взагалі все те, на що з законом вона матиме право і що буде їй належати на момент смерті.
ОСОБА_2 належало майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.08.1981 року, свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 27.07.1981 року та довідкою БТІ №276 від 06.06.2017 року.
Згідно акту про встановлення фактів депутату Вилківської міської ради від 25.11.2019 р., на момент смерті ОСОБА_2 з нею інших осіб зареєстрованих за місцем проживання не було, але з нею проживала та доглядала за нею ОСОБА_1 .
Відповідно до технічного паспорту, складеного КП КРР «Кілійське РБТІ» 10.01.2017 р., житловий будинок по АДРЕСА_1 складається з: літ. А - житловий будинок (загальна площа 33,4 кв. метра, житлова площа 21,4 кв. метра), літ. Б - літня кухня, літ. В - сарай, №1, I - надвірні споруди.
Рішенням виконавчого комітету Вилківської міської ради № 247 від 30.03.2017 р. присвоєно житловому будинку адресу: АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р .
Як вбачається з інформаційного листу від 05.11.2019 р. № 590/01-16, приватний нотаріус Юрченко М.Є., щодо оформлення спадщини роз'яснив, що оскільки пропущено строк для прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не відкривалась, на протязі 6-місяців з часу відкриття спадщини в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, що підтверджується Витягом зі спадкового реєстру № 58178031 від 05.11.2019 року.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Суд вважає доведеним факт спільного проживання та прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчиненіпротягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом також встановлено, що в зв'язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв'язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16 ЦК України, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259, 280-282, 315 ЦПК України, ст. ст. 534, 549 ЦК УРСР суд, -
Позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Встановити факт спільного проживання та прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А-житловий будинок (загальна площа 33,4 кв. метра, житлова площа 21,4 кв. метра), літ. Б- літня кухня, літ. В - сарай, №1,I- надвірні споруди згідно спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников