Справа № 947/25126/19
Провадження № 2/947/1602/20
27.01.2020 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Шпак К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перший Київський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зняття арешту, суд -
15.10.2019 року ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, звернулась до суду з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України», яким просить зняти арешт зі всього майна, що належить ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, виконавець Аблова О.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № В-5/1695 від 20.06.2011 року в межах виконавчого провадження № 27175663 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3037/2010 року Київського районного суду м.Одеси від 11.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» грошової суми у розмірі 1218701,36 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 року цивільна справа була розподілена судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16.10.2019 року провадження по справі було відкрито та запропоновано відповідачу надати свої письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128, 129,130 ЦПК України.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
Представник позивача - адвокат Бороган В.В. до судового засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - ПАТ «Державний ощадний банк України» Поплавська О.В. до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
Представник відповідача - Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області до судового засідання Аскольдов О.С. не з'явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі, до суду було надано відзив на позов.
Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є достатніми для розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи та матеріали цивільної справи № 2-3037/10, заслухавши представника позивача, приходить до наступного.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед інших, припинення дії, яка порушує право.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 26.10.2010 року у цивільній справі №2-3037/2010 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення № 7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення № 7860 про розірвання кредитного договору, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно стягнуто на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення № 7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 1593 від 20.09.2007 року в сумі 1218701,36 гривень та судовий збір в розмірі 1700 ,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 120 грн. У задоволенні зустрічної позову ОСОБА_3 до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського міського відділення № 7860 про розірвання кредитного договору відмовлено. / т.1, а.с. 130-133 справа № 2-3037/2010/.
На виконання вказаного рішення суду ВАТ «Державний ощадний банк України» було видано виконавчий лист, на підставі якого Першим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №27175663.
27.12.2011 року державним виконавцем відділу, керуючись п.4 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» по вищевказаному провадженню винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та матеріали виконавчого провадження передані на зберігання до архіву.
В ході проведення виконавчих дій Першим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 20.06.2011 року винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження № В-5/1695.
Про існування виконавчого провадження та арешту ОСОБА_1 дізналась тільки у травні 2019 року, коли мала намір здійснити продаж належного їй на праві власності нерухомого майна, тому звернулась з заявою до виконавчої служби.
Борг перед АТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 121870,36 грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 погасили у добровільному порядку, тобто дане рішення суду було виконано відповідачами у повному обсязі. Доказом цього є лист АТ «Державний ощадний банк України» від 13.02.2019 року про погашення боргу / а.с. 10-11,15/.
10 травня 2019 року представник ОСОБА_1 звернулась до Першого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області з заявою про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 27175663 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3037/10, виданого Київським районним судом м.Одеси 11.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» грошової суми у розмірі 1218701,36 грн.
Згідно відповіді начальника відділу Першого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеса від 04.06.2019 року вбачається, що на примусовому виконанні в Першому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в 2011 році перебувало виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3037/10 Київського районного суду м. Одеси від 11.04.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» грошової суми.
27.12.2011 року державним виконавцем відділу, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21.04.1999 року зі змінами), по вищезазначеному виконавчому провадженню винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та матеріали виконавчого провадження передані на зберігання до архіву.
На примусовому виконанні в Першому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в 2011-2013 роках перебувало виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3037/10 Київського районного суду м. Одеси від 11.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» грошової суми у розмірі 1218701,36 грн.
27.12.2013 року державним виконавцем відділу, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21.04.1999 року зі змінами), по вищезазначеному виконавчому провадженню винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та матеріали виконавчого провадження передані на зберігання до архіву.
Відповідно до п.3.3.Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 документи виконавчого провадження, в тому числі скарги, заяви (клопотання) сторін, які подаються відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», та матеріали за наслідками їх розгляду, є невід'ємною частиною виконавчого провадження і приєднуються до нього.
Відповідно до п.9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5, термін зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить три роки, вищезазначені виконавчі провадження знищені, у зв'язку із закінченням строку їх зберігання. Крім того, журнал реєстрації вихідної кореспонденції зберігається 3 роки, а реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції зберігаються лише 1 рік, тому постанов про повернення виконавчих документів № 2-3037/10 на адресу ПАТ «Державний ощадний банк України» або інших документів, не представляється можливим надати суду у зв'язку із знищенням виконавчих проваджень.
Роблячи висновок у відповіді на звернення представника позивача, Перший Київський відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вказує, що не може зняти арешт з майна ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що відсутні підстави для зняття арешту з майна, передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
Проте, одночасно повідомляє, що відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Позивач ОСОБА_1 отримала вищевказану відповідь виконавчої служби та вважає, що арешт з її майна повинен бути скасований у судовому порядку, на підставі чого звернулась до суду саме із такими позовними вимогами, посилаючись у позові на те, що у зв'язку із виконанням нею рішення суду у повному обсязі, не направлення державним виконавцем на її адресу постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника, не здійснення державним виконавцем будь-яких інших виконавчих дій свідчить про те, що не має жодних перешкод для зняття арешту з майна позивачки.
Суд погоджується з доводами, викладеними у відзиву на позов, представником Першого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про те, що постановою державного виконавця від 27.12.2011 року виконавчий документ повернуто стягувачу та матеріали виконавчого провадження № 27175663 передані на зберігання до архіву. У зв'язку із закінченням строків зберігання виконавче провадження № 27175663 знищено, та виконавча служба не мала можливості вирішити питання про зняття арешту, тому позивач з метою захисту порушених прав звернулась до суду.
Порядок зняття арешту з майна регулюється ст.59 Закону України «Про виконавче провадження». У ч.4 ст.59 вказаного Закону зазначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини, а у ч.5 - вказано, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 12.09.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є власником вказаної квартири та довідки з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 27.01.2020 року, з якої вбачається, що будь-які відкриті виконавчі провадження на ім'я ОСОБА_1 на час розгляду справи у суді відсутні.
Таким чином, судом встановлено, що виконавче провадження № 27175663 за виконавчим листом №2-3037/10, виданим Київським районним судом м. Одеси 11.04.2011 року було завершено, а матеріали провадження за строком зберігання було знищено, проте продовжують діяти вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання в рамках завершеного та знищеного виконавчого провадження, а саме - арешт на все нерухоме майно належне на праві власності ОСОБА_1 та заборона здійснювати його відчуження, що безумовно порушує її право власника безперешкодно володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном.
Згідно зі ст.ст. 317, 321 ЦК України власниковіналежать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 259,263-265,268,394 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перший Київський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зняття арешту - задовольнити.
Зняти арешт з усього майна та заборону здійснювати його відчуження, яке належить на праві власності - ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , накладений постановою державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Абловим О.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № В-5/1695 від 20.06.2011 року в межах виконавчого провадження № 27175663 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3037/10 Київського районного суду м.Одеси від 11.04.2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ «Державний ощадний банк України» грошової суми у розмірі 1218701,36 грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон 20.06.2011 року, реєстровий номер обтяження 11303500, реєстратор Одеська філія Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 27.01.2020 року.
Суддя Гниличенко М. В.