Справа № 947/194/20
Провадження № 3/947/295/20
27.01.2020 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія АПР18 №410552 від 03.01.2020, складений ДОП СП Київського ВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Черпачевим Д.І. щодо громадянина України
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі за ч.1 ст.173-2 КпАП України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України,
ОСОБА_1 , який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КпАП України, висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав, та знов вчинив аналогічне адміністративне правопорушення за наступних обставин.
Повторно, ОСОБА_1 03.01.2020 близько 21.30 год., за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , під час сімейної сварки висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою по відношенню до своєї доньки - гр. ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 до суду не з'явився, але був належним чином сповіщений за про час та місце проведення судового засідання.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 ознайомлений під розпис з протоколом про адміністративне правопорушення, будучи обізнаним про розгляд судом справи щодо нього, сам до суду не прибув та не цікавився провадженням щодо нього, дійшов висновку про зловживання ним правами з метою затягування строків розгляду справи або уникнення відповідальності. Подальше листування за таких умов буде явно не виправданим витрачання коштів державного бюджету. Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 вважається таким, що сповіщений належним чином про судове засідання і справу розглянуто без його участі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не оспорює.
Винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, заявою та поясненнями потерпілої, письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства тощо.
Оскільки ОСОБА_1 , будучи притягнутий протягом року до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КпАП України, вчинив ті самі дії - вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілого, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Визначаючи міру відповідальності ОСОБА_1 враховується характер правопорушення, данні про особу винного.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України, на підставі якої піддати його адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 425 (Чотириста двадцять п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (Чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.