Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1087/19
Провадження № 1-кп/499/39/20
Іменем України
27 січня 2020 року смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_5 (далі - також потерпілий) розглянувши у відкритому, підготовчому судовому засіданні, в залі суду кримінальне провадження № 120191602900000266 за обвинуваченням ОСОБА_6 (далі - також обвинувачений, особа), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, зареєстрованого та фактично проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, з середньою загальною освітою, не одруженого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - також КК),
1.Формулювання обвинувачення за угодою та статті (частини статті) КК, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа таке.
01 грудня 2019 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин обвинувачений з метою направленою на викрадення чужого майна та особистого збагачення, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розташувавшись разом з потерпілим для вживання алкогольних напоїв на узбіччі польової дороги, біля місцевої церкви в селі Баранове (далі - узбіччі), побачивши, що потерпілий заснув на узбіччі, а з його кишені випав мобільний телефон «SAMSUNG A30» чорного кольору (далі - також телефон), шляхом вільного доступу, непомітно для потерпілого заволодів його телефоном, вартістю 4658 гривень, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, залишивши для особистого користування до моменту вилучення телефону працівниками поліції.
За таких фактичних обставин особа обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
2.Відомості про укладену угоду та визначена міра покарання такі.
26 грудня 2019 року, за правилами частини 1 статті 471 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), між потерпілим та обвинуваченим, який мав статус підозрюваного (далі - також сторони), укладена угода про примирення (далі - також угода від 26 грудня 2019 року), яка, у порядку встановленому частиною 1 статті 474 КПК, з обвинувальним актом надійшла до суду.
27 січня 2020 року, виходячи з приписів частини 5 статті 469 КПК, під час підготовчого судового засідання, сторони подали текст угоди про примирення від 23 січня 2020 року, укладеної за ініціативою обвинуваченого, яка має технічні правки, без істотних відмінностей у порівнянні з текстом угоди від 26 грудня 2019 року (далі - також угода).
За угодою, між сторонами досягнута домовленість щодо: істотних для даного кримінального провадження обставин; обов'язку обвинуваченого беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні; згоди на призначення обвинуваченому узгодженого покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених частиною 1 статті 473 КПК; наслідків невиконання угоди, передбачених статтею 476 КПК.
3.Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК, КК та положення закону, якими керувався суд такі.
Враховуючи, що угода укладена у провадженні щодо злочину середньої тяжкості, сторони досягли угоди, підписали її, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, мотив і спосіб здійснення інкримінованого діяння за вказаних обставин, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, тому суд розглянув справу відповідно до положень статей 314, 474 КПК.
Суд пересвідчився, що угода, з урахуванням правил статті 12 КК та приписів частини 1 статті 185 КК укладена щодо злочину середньої тяжкості, а умови угоди не суперечать вимогам КПК та КК.
Сторони заявили, що вони цілком розуміють зміст, наслідки укладення, затвердження, невиконання угоди та просили затвердити угоду ініціатором, якої став обвинувачений.
Обвинувачений заявив, що він дійсно примирився з потерпілим та спроможний виконати взяті за угодою зобов'язання.
Потерпілий заявив, що він дійсно примирився з обвинуваченим, який відшкодував шкоду у повному обсязі, претензій до нього не має.
Прокурор заявив, що угода відповідає вимогам закону та просив ухвалити вирок на підставі угоди.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди, що не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 КК сторони угоди визнали його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК сторони визнали вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Сторонами в угоді враховано, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Суд, вважає правильною кваліфікацію вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК, тобто, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Узгоджені сторонами вид і міра покарання з урахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а взяті обвинуваченим на себе за угодою зобов'язання можливо виконати.
Відтак суд констатує, що зміст угоди не суперечить вимогам статті 471 КПК, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, сторони примирилися, підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Зрештою, суд дійшов висновку, що угоду належить затвердити, а обвинуваченого визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК із призначенням йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд такі.
Цивільний позов по справі не пред'явлений.
За приписами частин 5, 9 статті 100 КПК речові докази надані суду, зберігаються в суді, питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Потерпілий, за відсутності заперечень учасників судового провадження, зазначив, що телефон на підставі розписки був йому повернутий й перебуває у його власності, арешт не накладений, тому речові докази слід вважати повернутими власнику (законному володільцю), а їх доля вирішенню не потребує.
Суд не здійснює, у порядку передбаченому статтями 124-126 КПК, розподіл процесуальних витрат за відсутності їх документального підтвердження.
Стороною обвинувачення клопотання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого не заявлялися.
Керуючись статтями 314, 368, 370, 374, 474, 475 КПК, суд,
Угоду про примирення, укладену 23 січня 2020 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 - затвердити.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 КПК може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду, через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1