Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/18036/19
Провадження №1-кп/523/778/20
27.01.2020 року м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12019160490004182 від 08 листопада 2019 року із звинувачення
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, утримує неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України,
02 квітня 2019 року та 30 вересня 2019 року (двічі) ОСОБА_7 було притягнуто до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУАП, за вчинення, відповідно, 20 лютого 2019 року, 26 вересня 2019 року та 27 вересня 2019 року домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_7 , перебуваючи близько 16 години 00 хвилин 06 листопада 2019 року в кв. АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин спровокував словесний конфлікт, в ході якого, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство у вигляді словесних образ та приниження її гідності.
Обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненому не визнав та показав, що ініціатором домашніх конфліктів є його мати, яка докоряє йому борговими зобов'язаннями, не працевлаштованістю та нібито зловживанням алкоголем, що обвинувачений категорично заперечує. З випадками притягнень до адміністративної відповідальності за домашнє насильство він також не погоджується, пояснюючи, що підписував складені співробітниками поліції матеріали лише з метою, що б ті залишили його в спокої, проте накладені судом штрафи сплачував.
Про обставини останньої розглядуваної судом події обвинувачений показав, що вжив близько 1 літра пива, пішов до вбиральні, де підсковзнувся, внаслідок чого впав на підлогу та пошкодив унітаз, що стало приводом до виниклого з ініціативи матері нового словесного конфлікту, в розвитку якого саме потерпіла принизливими словами ображала його гідність, на що він розвернувся та пішов до своєї кімнати.
Таким чином обвинувачений вважає, що мати його оговорює, про що, на його думку, непрямо свідчить той факт, що остання також утримує його паспорт, чим не дозволяє йому офіційно працевлаштуватися.
Незважаючи на невизнавальні показання вина обвинуваченого у вчиненому підтверджується сукупністю наступних доказів.
Потерпіла ОСОБА_5 в суді показала, що причиною розладів в житті на одній житловій площі із сином є зловживання останнім алкоголем та наркотичними засобами, не бажання працювати, забезпечувати як власні матеріальні потреби, так і витрати з утримання житла, а також численні боргові зобов'язання обвинуваченого перед фінансовими установами, які вона вимушена весь час за нього сплачувати.
Останній рік вони проживають в окремих кімнатах, проте обвинувачений досить часто вчиняє конфлікти, принижує її гідність образливими словами, допускає випадки розтрощення меблевих предметів, вибиття вхідних дверей та застосовування до неї психологічного насильства, за що притягувався до адміністративної відповідальності.
В другій половині дня 06 листопада минулого року вона прийшла з роботи додому, де виявила факт розбиття сином унітазу, про що спитала у обвинуваченого, проте останній, будучи в стані алкогольного сп'яніння, почав висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою, замахуватися кулаками з висловлюваннями погроз, у зв'язку із чим вона в черговий раз вимушена була викликати наряд поліції.
Факт утримання паспорту сина потерпіла пояснює прийнятим за її власним визначенням так званим запобіжним заходом проти виникнення у сина нових боргових зобов'язань.
Сусідка - Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що обвинувачений регулярно, з періодичністю декілька разів на тиждень, перебуває за місцем проживання в нетверезому стані, де провокує мати на конфлікти, під час яких поводить себе агресивно та неадекватно, щось голосно викрикує.
На початку листопада минулого року свідок, перебуваючи у власному помешканні, знову таки чула про гучний конфлікт між обвинуваченим та потерпілою, під час якого ОСОБА_7 викрикував якісь слова. Наступної доби вона дізналася, що приводом до цього конфлікту стало пошкодження унітазу.
Як вбачається із протоколу прийняття заяви про злочин ОСОБА_5 07 листопада 2019 року, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, письмово просить територіальний орган поліції притягнути її сина - ОСОБА_7 до відповідальності за систематичне вчинення до неї домашнього насильства.
Як вбачається із постанов суддів Суворовського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2019 року та від 30 вересня 2019 року в справах №523/4102/19, №523/15185/19, №523/15189/19, в кожній окремо, ОСОБА_7 було притягнуто до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУАП, за вчинення, відповідно, 20 лютого 2019 року, 26 вересня 2019 року та 27 вересня 2019 року домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 .
Надаючи аналіз даним доказам слід дійти наступного.
Потерпіла та вищезазначений свідок дали в суді узгоджувальні показання про неприязнений характер стосунків, що мали місце між обвинуваченим та потерпілою, в яких перша особа допускала вчинення психологічного насильства до потерпілої.
Окрім того, потерпіла, будучи приведеною до присяги та попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, дала викривальні показання щодо часу, місця та механізму застосування щодо неї насильства з боку обвинуваченого 06 листопада 2019 року, що відповідає змісту пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення.
Судові рішення, оголошені в порядку судочинства в справах про адміністративні правопорушення, існування яких в суді також не заперечив обвинувачений, доводять, що з боку обвинуваченого систематично здійснюються дії аналогічної спрямованості. При цьому обвинувачений жодне із цих рішень не оскаржив, показав про сплату призначених в справах штрафів, а із рішень у справах №523/15185/19, №523/15189/19, в кожній окремо, вбачається, що їх розгляд відбувся в присутності ОСОБА_7 , останній із вміненими діяннями погоджувався.
Таким чином слід визнати, що невизнавальна частина показань обвинуваченого є лише його формою захисту проти висунутого обвинувачення, що спрямована виключно на бажанні уникнути відповідальності за вчинене.
Довід сторони захисту про не звернення потерпілої за психологічною допомогою як підстава відсутності спричинення їй будь-якої моральної шкоди, тобто не застосування до неї психологічного насильства, є помилковим, оскільки звернення за такою допомогою є правом, а не обов'язкам особи, а факт спричинення останній психологічних страждань доводиться показаннями самої ОСОБА_5 та непрямо - показаннями свідка ОСОБА_8 .
Факт утримання потерпілою особистого документу сина не є предметом доказування в даному кримінальному провадженні, а тому істотно не впливає на остаточні висновки суду.
Окрім того, суд не може визнати допустимим доказом протокол огляду житла обвинуваченого та потерпілої у невідкладному випадку від 07 листопада 2019 року, оскільки перевірку законності даної слідчої дії слідчим суддею не було здійснено. Проте, ця обставина, не спричинює можливого виправдання обвинуваченого.
На підставі сукупності вищезазначених доказів та висновків суд визнає доведеним, що, що ОСОБА_7 , будучи притягнутим 02 квітня 2019 року та 30 вересня 2019 року (двічі) до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУАП, за вчинення, відповідно, 20 лютого 2019 року, 26 вересня 2019 року та 27 вересня 2019 року домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , перебуваючи близько 16 години 00 хвилин 06 листопада 2019 року в кв. АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин спровокував словесний конфлікт, в ході якого, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство у вигляді у вигляді словесних образ та приниження її гідності.
Зазначені дії суд кваліфікує за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Суд констатує про відсутність обставин, які пом'якшують призначене ОСОБА_7 покарання, а вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння - в якості обставини, яка обтяжує покарання.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує дані про перше притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, офіційну не працевлаштованість, факт перебування на утриманні неповнолітньої дитини, яка фактично проживає із колишньою дружиною, негативну характеристику за місцем проживання, а також не пред'явлення до обвинуваченого будь-яких вимог майнового характеру від потерпілої.
З урахуванням вищевикладеного, позиції прокурора та потерпілої стосовно виду та розміру запропонованого покарання, висновку досудової доповіді про середні рівні ризиків повторного вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, невизнавальної позиції обвинуваченого в суді, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_7 покарання у виді арешту.
Керуючись ст.ст.374,474-475 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, призначивши покарання у виді у виді арешту на строк 3 (три) місяці.
Після набрання вироком законної сили помістити ОСОБА_7 для відбування покарання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Виконання вироку в цій частині доручити начальнику Суворовського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з дня його поміщення до установи відбування покарання.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий
ОСОБА_1