Справа № 523/13874/19
Провадження №2/523/363/20
(заочне)
"02" січня 2020 р.Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючий суддя Бабаков В.П.,
при секретарі Мельніченко Г.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики в електронній формі №44718 від 26.07.2016р. на суму 1201,00грн. зі сплатою 1,9%(але не менше ніж 30грн. за перший день користування позикою) за кожен день користування позикою, при цьому останній зобов'язувався повернути кошти через 15 днів. Оскільки отримані грошові кошти відповідач не повертає, в нього станом на 08.08.2019р. виникла заборгованість в розмірі 45893,47грн., з них: 1201грн. - основний борг; 24664,52грн. - заборгованість по відсоткам; 20047,95грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму.
Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, копія ухвали про відкриття спрощеного провадження, позову та доданих до нього матеріалів надсилалися відповідачу за місцем його реєстрації в порядку, передбаченому ст.ст.128,130 ЦПК України.
Суд ухвалює про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст.280,281 ЦПК України, про що не заперечував позивач.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики в електронній формі №44718 від 26.07.2016р. на суму 1201,00грн. зі сплатою 1,9%(але не менше ніж 30грн. за перший день користування позикою) за кожен день користування позикою, строком на 15 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов вищевказаного договору, не повернув позивачу суму позики та відсотки.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому суд зазначає, що потрібно розрізняти поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання». Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору(частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке відбувається під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Окрім того: строк(термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
На основі положень конкретно укладеного договору позики у даній справі суд приходить до висновку, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Як наслідок, суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Дані висновки суду повність узгоджуються з правовою позицією ВС в постанові від 28.03.2018р. по справі №444/9519/12.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач все таки порушує права позивача як кредитора на повернення суми позики та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути суму позики в розмірі 1201грн., а також відсотки за 15 днів користування позикою в розмірі 349,47грн., всього 1550,47грн.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач має право звернути до суду із позовом про стягнення з позивача відсотків та інфляційних витрат згідно ст.625 ЦК України.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1921грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1046,1047,1048 ЦК України, ст.ст.141,264,265,280,281 ЦПК, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»(ЄДРПОУ 39952398, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд.48) заборгованість за договором позики від 26.07.2016р. в розмірі 1550,47грн., з них: 201грн. - сума позики; 349,47грн. - відсотки за користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судовий збір у розмірі 1921грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 13.01.2020р.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя