Справа № 520/19546/19
Провадження № 2/947/948/20
27.01.2020 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Кириковій О.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Юридичний департамент Одеської міської ради, про зняття арешту з майна,
16 серпня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Юридичний департамент Одеської міської ради, про зняття арешту з майна, в якій позивач просить суд:
- зняти арешт з будинку АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси від 14 жовтня 2004 року.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 29.08.2019 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.
10 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження по цій цивільній справі, до набранням законної сили рішенням суду за наслідком розгляду цивільної справи №520/5386/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання заповіту частково недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та про визнання права власності на 14/30 частин домоволодіння, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання заповіту частково недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та про визнання права власності на 7/30 частин житлового будинку з надвірними спорудами, з посиланням на те, що оскільки предметом розгляду цивільної справи №520/5386/15-ц є визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та про визнання права власності на 14/30 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , то наслідки розгляду вказаної справи вплинуть значним чином на розгляд цієї справи, а відтак вирішення даної справи до остаточно розгляду вказаної справи є неможливим.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача вказане клопотання підтримала та просила суд задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, оглянувши вказане клопотання та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Суд зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПУ України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Так, в цій справі, позивачем - ОСОБА_3 заявлені вимоги про скасування арешту з будинку АДРЕСА_1 , який накладено ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 14 жовтня 2004 року по справі №2-723/04, яку в подальшому було перереєстровано за №2-2184/11.
За наслідком розгляду вказаної справи №2-2184/11, 06.05.2015 року Київським районним судом міста Одеси було ухвалено рішення, яке скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 24.11.2015 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 .
Також, судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси перебувала на розгляді цивільна справа №520/5386/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання заповіту частково недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та про визнання права власності на 14/30 частин домоволодіння, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання заповіту частково недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та про визнання права власності на 7/30 частин житлового будинку з надвірними спорудами.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.12.2018року по цивільній справі №520/5386/15-ц (суддя Пучкова І.М.) у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання свідоцтво про право власності від 09.08.1961 року, виданого на підставі рішення виконкому Приморського Райради депутатів трудящих від 28 липня 1961 року на ім'я ОСОБА_6 частково недійсним, визнання заповіту ОСОБА_6 від 23.04.2001 року, що посвідчений державним нотаріусом Третьої одеської нотаріальної контори, реєстр № 3-1400, частково недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.03.2003 року, що посвідчено державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори, реєстр № 3-1400, визнання за ОСОБА_1 право власності на 14/30 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено повністю.
У задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_6 , виданого 09.08.1961 року житлово-комунальним відділом виконкому Приморської райради депутатів трудящихся м. Одеси, визнання частково недійсним заповіту ОСОБА_6 , посвідчений 23.04.2001 р., визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання за ним права власності у порядку спадкування за законом на 7/30 житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та у цілому складається з «А» - кам'яної житлової будівлі загальною площею 68,9 кв.м., загальною житловою площею 36,9 кв.м., надвірних споруд: «Г» - літня кухня, «Д» - сарай, «Е» - вбиральня, «Ж» - сарай, «З» - гараж, «Л» - сарай, «И» - стіни, «К» - навіс, ІІ, ІІІ - теплиці. №2-8-огорожа, «І» - мостіння, що розташовані на земельній ділянці, площею 895кв.м., відмовлено повністю.
03 квітня 2019 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено додаткове рішення суду, яким у задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 920 грн. 00 коп. - відмовлено.
В подальшому ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.06.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року.
На підставі викладеного, дослідивши наявні спори, які перебувають на розгляді суду в рамках вищевказаних цивільних справ, суд приходить до переконання, що наслідки розгляду цивільної справи №520/5386/15-ц, жодним чином не перешкоджають розгляду спору в межах цієї цивільної справи.
Одночасно судом враховується, що в цій справі предметом розгляді є скасування арешту з нерухомого майна, який було накладено ухвалою суду про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі №2-723/04, яку в подальшому було перереєстровано за №2-2184/11.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для забезпечення виконання можливого рішення суду в кожній окремій визначеній цивільній справі.
Відповідачем жодним чином не доведено, яким чином наслідки розгляду іншої цивільної справи №520/5386/15-ц, впливають на розгляд цієї справи, з урахуванням того, що відповідач, як сторона цивільної справи №520/5386/15-ц, не була позбавлена можливості звернутись з заявою про забезпечення позову в рамках її розгляду до суду, в провадженні якого перебувала справа.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження, є необґрунтованим, наслідки розгляду справи №520/5386/15-ц, жодним чином не перешкоджають на цей час розгляду цивільної справи №520/19546/19, а відтак клопотання представника відповідача підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 251, 253 ЦПК України, суд,
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Юридичний департамент Одеської міської ради, про зняття арешту з майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали суду складено - 27.01.2020 року.
Головуючий Калініченко Л. В.