Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/67/20
Провадження № 3/499/62/20
Іменем України
24 січня 2020 року смт. Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУПН в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
Громадянин ОСОБА_1 ухилявся від виконання передбачених ст.150 СК України обов'язків щодо виховання своєї дитини ОСОБА_2 , 2004 року народження, внаслідок чого у остання 08.01.2020 року приблизно о 23:00 годині нанесла собі поранення лівого зап'ястя, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав в повному обсязі, зазначив, що дана подія сталася, коли його не було вдома, а саме він поїхав до середньої доньки, яка нарадила дитину та в цей час його донька ОСОБА_3 випила з подругою алкоголь та намагалася порізати собі руку, також відзначив. Що здійснює належний догляд за дітьми, однак в силу того, що їх мати померла, вони не завжди його слухають.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що притягуваний своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його провина у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АПР18 №411506 від 09.01.2020 року; рапортом, поясненнями, довідкою з лікарні.
Таким чином провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджується доказами, дослідженими судом.
При розгляді справи відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який характеризується посередньо, ступінь його провини, майнове становище та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Положення ст.22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови Держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, фактичні обставини справи, ту обставину, що адміністративним правопорушенням, яке інкримінується ОСОБА_4 не завдано негативних наслідків для інших осіб, суспільства та держави, а також враховуючи дані про особу, оскільки під час розгляду справи не встановлено обтяжуючих відповідальність обставин, а також враховуючи позицію притягуваної стосовно інкримінованого його правопорушення та його щире каяття, з метою недопущення подібної поведінки надалі, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, у зв'язку з чим суд вважає можливим звільнити його від адміністративного стягнення, обмежившись усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.
Керуючись ст.ст.40-1, 184, 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 184 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя:І. В. Погорєлов