Справа № 495/10973/19
Номер провадження 2/495/48/2020
20 січня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В., розглянувши заяву представника позивача МКП «Мрія-2» Караулан І.М. про забезпечення позову по цивільній справі № 495/10973/19 за позовною заявою Малого колективного підприємства «Мрія-2» до ОСОБА_1 та Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» про визнання протиправними та скасування рішення та записів про реєстрацію права власності,
23 грудня 2019 року до провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла цивільна справа № 495/10973/19 за позовною заявою Малого колективного підприємства «Мрія-2» до ОСОБА_1 та Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» про визнання протиправними та скасування рішення та записів про реєстрацію права власності.
Разом із вище вказаною позовною заявою представником позивача МКП «Мрія-2» - Караулан І.М. подано заяву про забезпечення позову.
Так, представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони усім державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстраційні дії у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитивним суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проводити будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення спору по суті.
Вказану заяву, представник позивача обґрунтовує тим, що стосовно нерухомого майна будуть вчинятися незаконні дії, у тому числі його переоформлення, а саме оскаржувані ухвали про затвердження мирових угод прямо направлені на порушення права власності МКП «Мрія-2» та невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити виконання рішень, у разі скасування незаконних рішень державного реєстратора, ОСОБА_1 продовжить подальшу перереєстрацію прав власності майна МКП «Мрія-2».
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи № 495/10973/19, встановивши обставини, у зв'язку з якими представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову, суд приходить до наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до п.1-3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; інше.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Метою забезпечення позову є збереження матеріального об'єкта спору до вирішення справи в суді.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Однак, як вбачається із поданої заяви, представником позивача не наведено та не підтверджено належними доказами, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Також, в порушення пунктів 3,7 ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», представником позивача:
- не визначено належним чином та не підтверджено будь-якими доказами обґрунтування необхідності виду забезпечення позову, який належить застосувати;
- не наведено інших (взагалі будь-яких) відомостей, потрібних для забезпечення позову;
- не подано жодних доказів на підтвердження своїх вимог, які б свідчили, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідності до ч. 6 ст.153 ЦПК України, про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши заяву в межах заявлених вимог та наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про необґрунтованість вимог представника позивача МКП «Мрія-2» ОСОБА_2 , у зв'язку з чим його заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись статтями 149, 150, 151, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача МКП «Мрія-2» Караулан І.М. про забезпечення позову по цивільній справі № 495/10973/19 за позовною заявою Малого колективного підприємства «Мрія-2» до ОСОБА_1 та Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» про визнання протиправними та скасування рішення та записів про реєстрацію права власності- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя В.В. Мишко