Справа № 686/18497/19
Провадження № 22-ц/4820/307/20
23 січня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.
секретар судового засідання Дубова М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/18497/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року у складі судді Логінової С.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про зобов'язання до вчинення дій.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила, зобов'язати Хмельницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області внести зміни до актового запису № 20 від 30 травня 1955 року про народження ОСОБА_1 , складеного виконавчим комітетом Антонівецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, виправивши національність батька дитини з «українець» на «поляк».
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року провадження у справі закрито відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
ОСОБА_1 не погодилася з такою ухвалою суду подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд прийшов до незаконного висновку, що справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства та безпідставно закрив провадження в справі, оскільки в своїй позовній заяві вона не ставила питання про неправомірність дій відповідача, а лише просила зобов'язати вчинити дії на підставі, встановлених під час судового розгляду, фактів.
Тому, ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо вона постановлена з порушення норм процесуального права чи неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 07 грудня 2018 року, виданого Виконавчим комітетом Антоновецької сільської ради Ярмолинецького району.
31 жовтня 1976 року, після укладення шлюбу ОСОБА_1 , змінила своє прізвище на « ОСОБА_1 ».
В 2018 році ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Хмельницькій області з заявою про внесення змін стосовно національності батька дитини в актовому записі про її народження.
Згідно висновку № 439 від 29 листопада 2018 року Хмельницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Хмельницькій області про внесення змін до актового запису цивільного стану, позивачу відмовлено у задоволенні її прохання щодо внесення змін стосовно національності батька дитини в актовому записі про її народження.
В зв'язку з цим ОСОБА_1 звернулася з позовом до Хмельницького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області і при цьому посилалася, що в її свідоцтві про народження помилково зазначено національність її батька як « українець », тому і просила суд зобов'язати відповідача виправити національність батька з «українець» на « поляк ».
Закриваючи провадження в даній справі суд першої інстанції виходив з того, що позов ОСОБА_1 до Хмельницького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Хмельницькій області про зобов'язання до вчинення дій підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, однак з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.
По-друге, таким критерієм є суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Під час визначення предметної юрисдикції в даній цивільній справі суд повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою до Хмельницького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, мала на меті внести зміни до актового запису про її народження, зазначивши національність батька « поляк », у задоволенні якої позивачу було відмовлено.
Таким чином, позивач, зазначаючи у позові про відмову Хмельницького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області у внесенні змін до актового запису, не просила визнати неправомірними такі дії відповідача, а мала намір вирішити питання про внесення змін щодо національності у вже існуючі записи, отже, спір у цій справі не має ознак публічно-правового, і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила в постановах від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 810/2732/18, яку відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховувати суд при застосування норм права до спірних правовідносин.
Крім того, при вирішення апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що до апеляційної скарги апелянт додав копії ухвал Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року, 09 грудня 2019 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про її народження, зазначивши національність батька « поляк ».
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Оскільки адміністративний суд відмовив позивачу у відкритті провадження у справі за позовом, поданим до того самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що і в цій справі, колегія суддів вважає, що з огляду на дані норми права позивач не зможе реалізувати його право на доступ до суду за правилами адміністративного судочинства.
Як вказує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. theUnitedKingdom») від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).
За таких обставин постановлення оскаржуваної ухвали від 04 листопада 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства через те, що спір необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства, поставило під загрозу сутність гарантованого Конвенцією права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, а тому навіть з огляду на існування юрисдикційного конфлікту та імперативний припис ч. 5 ст. 170 КАС України ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства.
Така ж правова позиці викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 490/9823/16-ц.
Вищевказаним нормам процесуального закону та обставинам звернення позивача до суду в порядку адміністративного судочинства суд першої інстанції належної оцінки не дав, зробив невірний висновок про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, з направленням для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2019 року скасувати та направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького міського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про зобов'язання до вчинення дій для продовження розгляду до суду першої інстанції
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 січня 2020 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Л.М. Грох