пр. № 2/759/2612/20
ун. № 759/303/20
23 січня 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення щодо визнання обов'язкової частки у спільному майні подружжя, -
У січні 2020 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила суд постановити рішення, яким:
- визнати за нею право власності на обов'язкову частку від спільного майна подружжя.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175, 176, 177 ЦПК України.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Встановлено, що позивачкою, при подачі даного позову сплачено судовий збір в розмірі 420 грн. 20 коп. за позовні вимоги майнового та не майнового характеру.
Однак, суд не погоджується з розміром сплаченого судового збору враховуючи наступне.
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачці необхідно визначити ціну позову та відповідно сплатити в належному розмірі судовий збір.
Крім того, позивачці необхідно виконати вимоги п.п. 5, 6, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме:
- Вказати суб'єктний склад кола учасників процесу;
-Зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення щодо визнання обов'язкової частки у спільному майні подружжя - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху. В разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.М. Шум