27.01.2020 Справа № 756/16644/18
Справа № 756/16644/18
Провадження № 2/756/820/20
27 січня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді Жука М.В.,
за участю секретаря Шершньові В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Органу опіки та піклування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , треті особи Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Київська місцева прокуратура № 5, про передання малолітніх дітей та встановлення над ними опіки.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді оскільки має сумнів у об'єктивності головуючого судді при розгляді справи та його неупередженості, з мотивів того, що представник органу опіки та піклування, якій бере участь у справі не є адвокатом.
Згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
За приписами ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь- якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
У постанові від 13.06.2007 р. "Про незалежність судової влади" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Як вбачається з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Тому, вивчивши підстави порушеного відводу дійшов висновку про його необґрунтованість, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України для відводу судді, Науменко В.Т. наведено не було, а процесуальні дії та рішення судді не є підставою для його відводу.
У відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України,
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді до Відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду міста Києва для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя