ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14858/19
провадження № 1-кп/753/669/20
"23" січня 2020 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100020005018 від 05.07.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Прокурор в судовом у засіданні просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які зумовили необхідність застосування до обивнуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник заперечувала проти продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу, посилаючись на відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Вирішуючи питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді “тримання під вартою” відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховується також і практика Європейського суду з прав людини, за якою зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»).
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - “тримання під вартою” є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден из більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
При вирішенні питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого судом також повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Вислухавши позиціїї учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину за ч.2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, наявність судимостей за скоєння умисних, корисливих, переважно тяжких злочинів, відсутність тісних соціальних зв'язків обвинуваченого. Крім того, судом враховується неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового провадження, що виразилась у неявці в судове засідання без поважних причин, та що зумовило необхідність оголошення в розшук обвинуваченого. Таким чином, зазначені обставини в їх сукупності обумовлюють наявність ризиків, передбачених в ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою».
На підставі вимог ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Окрім того, обвинуваченому підлягають роз'ясненню обов'язки, передбачені ст.ст. 182, 194 КПК України які будуть покладені на нього у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.
Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину- від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи наведені обставини та тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також відомості про його особу, суд вважає можливим визначити обвинуваченому заставу - 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд-
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 22 березня 2020 р. включно.
Визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 105 100 сто п'ять тисяч сто гривень обвинуваченому та негайно звільнити ОСОБА_5 з -під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № UA738201720000037318005112089).
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі внесення застави на нього покладаються обов'язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. В разі невиконання покладених обов'язків застава буде звернута в дохід держави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1