Справа № 564/300/19
27 січня 2020 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_6 , 20 липня 2018 року приблизно о 07 год. 51 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «BMW X 5» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, який належить ОСОБА_7 , рухаючись на 116 км автодороги сполученням Городище - Рівне - Старокостянтинів, поблизу міста Костопіль Рівненської області, зі сторони м. Сарни Рівненської області в напрямку м. Костопіль Рівненської області, зі швидкістю приблизно 60 км/год, проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив з'їзд транспортного засобу на праве (відносно руху у напрямку м.Костопіль Рівненської області) асфальтоване узбіччя автодороги, де на відстані 0,8 - 1,2 від правого краю проїзної частини вказаної автодороги та на відстані близько 61 м до кілометрового знаку 5.60 (116 км) здійснив наїзд на мопед марки «Honda Dio», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , яка рухалася по узбіччю в попутному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку важкого ступеня (внутрішньо - мозковий крововилив лівої потиличної ділянки) з наявністю переломів кісток лицевого скелету та основи черепа (перелом кісток носа зі зміщенням, перелом решітчастої кістки, лінійний перелом правої верхньощелепної кістки без зміщення, лінійний перелом верхньощелепної кістки зліва та великого крила лівої клиновидної кістки зі зміщенням в латерально-дорзальному напрямку, з порушенням цілісності передньої та задньо-латеральної стінок лівої гайморової пазухи), закритої травми грудної клітки: забої обох легень, компресійного перелому L1 (першого поперекового хребця) 2 ст., перелому поперекових відростків L 1-2 (першого-другого поперекового хребця) FRANKEL С, перелому лонної та сідничної кісток тазу з переходом на дно кульшової западини зліва, розриву правого крижового-здухвинного зчленування, перелому куприка, перелому внутрішньої кісточки гомілкового - ступеневого суглобу справа, множинних осаднень тулуба і кінцівок, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
У прямому безпосередньому зв'язку із настанням дорожньо - транспортної пригоди та шкідливими наслідками, що настали, перебуває грубе порушення ОСОБА_6 чинних пунктів Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 20.10.2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху», які вимагають:
- п.2.3. (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним;
- п.10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Тобто, своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся. Крім того пояснив, що він 20 липня 2018 року приблизно о 07 год. рухався автодорогою автомобілем BMWX5, д.н.з. НОМЕР_3 , в напрямку з м. Сарни до м. Костопіль, по правій смузі руху відносно напрямку його руху, зі швидкістю приблизно 60 км/год, попереду на пасажирському сидінні біля нього сидів пасажир ОСОБА_7 , який спав і йому не заважав керувати транспортним засобом. Не доїжджаючи до кафе «Затишок», що поблизу м. Костопіль, раптово побачив мопед, яким керувала потерпіла ОСОБА_4 , яка рухалася в попутному напрямку, він намагався об'їхати мопед прийнявши вліво. Зазначив, що побачив мопед незадовго до наїзду, припустив, що можливо йому завадило сонячне світло. Контактування транспортних засобів відбулось передньою правою частиною автомобіля та задньої частини мопеду і відразу після зіткнення зупинив транспортний засіб. Вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнав в повному обсязі, частково відшкодував потерпілій шкоду в сумі 180 000 грн., визнав позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 250 000 грн. та 200 000 грн. моральної шкоди. Дуже жалкує про те, що сталося.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення стверджується також дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 20 липня 2018 року приблизно о 07 год. керувала мопедом «HondaDio», рухалась в напрямку м. Костопіль, поблизу кафе «Затишок», по узбіччю, не виїжджала на смугу руху. Рухаючись по правому узбіччю в напрямку свого руху, потерпіла відчула сильний удар в задню частину мопеда, зрозуміла, що на неї здійснив наїзд автомобіль, який рухався позаду в попутному їй напрямку руху. До наїзду не змінювала свій напрямок руху, рухалась постійно по правому узбіччю автодороги. Після удару не пам'ятає подій, які відбувались надалі, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тяжкі тілесні ушкодження, тривалий час лікувалась та продовжує лікуватися внаслідок перенесених травм. Зазначила, що обвинувачений відшкодував їй 180 000 грн. майнової шкоди, однак вона ще має претензії матеріального характеру до обвинуваченого на підтвердження чого подала цивільний позов про відшкодування майнової, фізичної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Крім того, вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні документами:
- протоколом огляду місця події від 20.07.2018 року, яким встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди - 116 км автодороги сполученням Городище - Рівне - Старокостянтинів, поблизу міста Костопіль Рівненської області, зі сторони м. Сарни Рівненської області в напрямку м. Костопіль Рівненської області;
- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.07.2019 року, де зображене місце ДТП, розташування транспортних засобів, сліди події;
- висновком експерта № 1186 від 10.08.2018 року, з якого вбачається, що в крові ОСОБА_4 етиловий спирт не знайдений;
- висновком експерта № 1187 від 10.08.2018 року, з якого вбачається, що в крові ОСОБА_6 етиловий спирт не знайдений;
- висновком експерта № 3.1-435/18 від 08.08.2018 року судової інженерно-транспортної експертизи, з якого вбачається, що несправностей в робочій гальмівній системі, системі рульового керування і досліджуваних елементах системи зовнішнього освітлення (фарах головного світла) автомобіля «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , в ході проведення експертного дослідження не виявлено;
- висновком експерта № 3.1-436/18 від 10.08.2018 року судової інженерно-транспортної експертизи, з якого вбачається, що несправностей в гальмівній системі, системі рульового керування і досліджуваному елементі системи зовнішнього освітлення (фарі головного світла) мопеда «Honda Dio», номер рами НОМЕР_2 , в ході проведення експертного дослідження не виявлено;
- висновком експерта № 3.1-460/18 від 21.08.2018 року судової інженерно-транспортної експертизи, з якого вбачається, що під час даної ДТП автомобіль «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 , передньою частиною (передній реєстраційний номер, передній бампер, ліва решітка радіатора), на відстані 70-100 см від лівої габаритної точки його кузова, контактував із задньою частиною (крило (бризковик) заднього колеса, задня частина вихлопної труби (глушника), задній блок ліхтарів та багажник) мопеда «Honda Dio», номер рами НОМЕР_2 . Наїзд автомобіля «BMW X5», р.н. НОМЕР_1 на мопед «Honda Dio», номер рами НОМЕР_2 , відбувся на правому (відносно руху у напрямку м. Костопіль, Рівненської області) асфальтованому узбіччі автодороги Городище - Рівне - Старокостянтинів, а саме на відстані близько 0,8 - 1,2 м від правого краю проїзної частини вказаної автодороги та на відстані близько 61 м до кілометрового знаку 5.60 (116 км);
- висновком експерта № 890 від 07.11.2018 року судово - медичної експертизи ОСОБА_4 , згідно якого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку важкого ступеня (внутрішньо - мозковий крововилив лівої потиличної ділянки) з наявністю переломів кісток лицевого скелету та основи черепа (перелом кісток носа зі зміщенням, перелом решітчастої кістки, лінійний перелом правої верхньощелепної кістки без зміщення, лінійний перелом верхньощелепної кістки зліва та великого крила лівої клиновидної кістки зі зміщенням в латерально-дорзальному напрямку, з порушенням цілісності передньої та задньо-латеральної стінок лівої гайморової пазухи), закритої травми грудної клітки: забої обох легень, компресійного перелому L1 (першого поперекового хребця) 2 ст., перелому поперекових відростків L 1-2 (першого-другого поперекового хребця) FRANKEL С, перелому лонної та сідничної кісток тазу з переходом на дно кульшової западини зліва, розриву правого крижового-здухвинного зчленування, перелому куприка, перелому внутрішньої кісточки гомілкового-ступеневого суглобу справа, множинних осаднень тулуба і кінцівок, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
Досліджені в судовому засіданні висновки експертиз, суд оцінює як достовірні, науково-обгрунтовані, та сумнівів в їх правильності у суду не викликають.
Суд вважає, що наведеними доказами, вина обвинуваченого ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані та підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даними про винну особу. При призначенні покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, добровільне часткове відшкодування матеріального збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини та наслідки його вчинення, особу обвинуваченого, характеризуючі його дані та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Враховуючи вищевказане, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому та запевнив суд, що він усвідомив свою вину у вчиненому, його особисте ставлення до вчиненого, та обставини, що пом'якшують покарання і за міркуванням суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, вперше притягується до кримінальної відповідальності, умислу у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, у обвинуваченого не було, характеризується позитивно, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без позбавлення його волі, вважає за вірне призначити покарання ближче до нижньої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин та застосувати до підсудного положення ст.75 КК України прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, суд вважає необхідним покласти на ОСОБА_6 обов'язки у відповідності до пунктів 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні заявив в інтересах держави в особі управління охорони здоров'я виконавчого комітету Рівненської міської ради цивільний позов про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 від кримінального правопорушення в сумі 21877,00 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги заявлені прокурором, в частині відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення, ґрунтуються на законі, а саме ст.1206 ЦК України і підлягають до задоволення.
Потерпіла ОСОБА_4 також пред'явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування майнової, фізичної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Так, в обґрунтування позовних вимог потерпіла та її представник-адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що внаслідок скоєння кримінального правопорушення, була завдана значна матеріальна шкода, що полягає у понесені витрати на обстеження, амбулаторне та стаціонарне лікування, придбання ліків, в зв'язку з чим, просили суд стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 250 000 грн. майнової шкоди, а також потерпілій була завдана значна моральна шкода, яку вона оцінили в розмірі 200 000 грн., обгрунтовуючи тим, що стан здоров'я її погіршився, вона потребує постійного огляду лікарів, стаціонарного та санаторного лікування та курсу реабілітації, а також просили стягнути фізичну шкоду в сумі 150 000 грн., так як потерпіла зазнала фізичного болю в результаті дорожньо-транспортної пригоди та отриманих тілесних ушкоджень.
У відповідності до ст.1166 та 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
У відповідності до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 р. № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" із послідуючими змінами і доповненнями, при розгляді позову мають бути наведені докази, якими підтверджується шкода, а також наведені розрахунки сум, що підлягають стягненню.
Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин.
Згідно долучених чеків, наданих потерпілою ОСОБА_4 в якості доказів, якими підтверджується розмір вже понесеної матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням становить 128 502,18 грн., потерпіла надалі продовжує лікуватися та нести витрат, тому враховуючи ту обставину, що обвинувачений повністю визнав цивільний позов в цій частині, суд приходить до висновку, що позов про стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення і з врахуванням відшкодованої позивачем суми (180 000 грн.) до стягнення підлягає 70 000 грн. (250 000 -180 000 грн.).
При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд приймає до уваги характер скоєного кримінального правопорушення, фізичний біль та психологічні страждання, яких зазнала потерпіла ОСОБА_4 в зв'язку не тільки з отриманими ушкодженнями, а й в зв'язку з тривалим лікуванням. З врахуванням вказаних обставин, з урахуванням засад розумності, виваженості і справедливості та з врахуванням характеру порушення законного права на життя та здоров'я, глибини душевних страждань потерпілої, суд рахує, визначений потерпілою розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.
В задоволенні позову в частині стягнення 150 000 грн. на відшкодування фізичної шкоди слід відмовити за його необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки законодавством України не передбачено відшкодування фізичної шкоди, а фізичний біль та страждання, яких зазнала фізична особа у зв'язку з ушкодженням здоров'я визначається як моральна шкода і підлягає відшкодуванню відповідно до ст.23 ЦК України.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов'язані із залученням експертів в загальному розмірі 4004 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави на підставі ч.2 ст.124 КПК України.
Арешт майна, накладений згідно ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 20.07.2018 року, підлягає скасуванню відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 87, 100, 101, 124, 174, 368, 374 КПК України, ст.ст.65,66,67,75,76, ч.2 ст.286 КК України, ст.23, 1166,1167,1206 ЦК України, суд
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пп. 1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи .
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі управління охорони здоров'я виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_6 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня Рівненської міської ради" 21 877 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят сім) грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення для їх зарахування до бюджету м.Рівне (розрахунковий рахунок 31414544017002 в ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 899998, отримувач УК у м.Рівне 24060300, код 38012714).
Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування майнової, фізичної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 70 000 (сімдесят тисяч) грн. матеріальної шкоди та 200000 ( двісті тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Після набрання вироком суду законної сили речові докази:
- автомобіль марки «BMWX 5» д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне збереження власнику ОСОБА_7 , вважати повернутим за належністю;
- мопед марки «HondaDio» д.н.з. НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне збереження власнику ОСОБА_4 , вважати повернутим за належністю;
Скасувати арешт на автомобіль марки "BMWX 5" реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 20.07. 2018 року.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 4004 (чотири тисячі чотири) грн. покласти на обвинуваченого та стягнути в дохід держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1