Справа № 557/1518/19
27 січня 2020 року
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судових засідань ОСОБА_2
номер кримінального провадження №12019180080000333, внесеного 14.08.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Подоляни Гощанського району Рівненської області, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає, АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта професійно-технічна, розлучений, не працює, раніше не судимий :
за ч.1 ст.296 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Гоща кримінальне провадження з обвинувальним актом про вчинення кримінального правопорушення,
ОСОБА_3 14 серпня 2019 року приблизно о 10 години 50 хвилин, перебуваючи на території магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, діючи із хуліганських спонукань, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, ігноруючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі, вчинив конфлікт з продавцем магазину ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків на підставі того, що ОСОБА_6 не пустила його в магазин, так як він знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , повернувся до місця проживання, заповнив пластикову пляшку горючою рідиною та повернувся в той же день, близького 11 години 20 хвилин, до магазину «Закусочна» з метою відомстити за образу. Перебуваючи на дорозі навпроти магазину, ОСОБА_3 підпалив пластикову пляшку, наповнену горючою рідиною та діючи із хуліганських спонукань, кинув її палаючу на літній майданчик магазину «Закусочна», в зв'язку з чим було здійснено тимчасове порушення нормальної діяльності громадського закладу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини скоєння ним злочину, які викладені в обвинувальному акті, та дав зізнавальні показання стосовно обставин скоєння ним злочину, - час, місце, спосіб, мета скоєння злочину.
Зокрема, показав, що 14.08.2019 він вживав спиртні напої, а потім пішов до приміщення магазину, оскільки туди пішла його співмешканка та протягом 3 годин не поверталася додому. Продавець на його питання, де співмешканка, не пустила його до приміщення магазину та вигнала з подвір'я. Він взяв велосипед та пішов додому. Через годину він набрав у пластикову пляшку дизельне пальне, прийшов до магазину , підпалив пляшку та кинув на майданчик біля магазину. Після чого вибігла продавець та люди. Робота магазину зупинилася на деякий час. У скоєному розкаюється , просив вибачення у продавця, просить його суворо не карати.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованому йому злочину підтверджується доказами, зібраними стороною обвинувачення, які відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України не досліджувалися, оскільки обставини скоєння злочину учасниками процесу не оспорюються.
Показання обвинуваченого, суд оцінює як правдиві, оскільки вцілому вони узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження.
Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об'єктивності та правдивості показань обвинуваченого.
Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв'язку з чим суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого в скоєнні злочину.
Дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ст. 296 ч.1 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.296 ч.1 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Судом досліджено характеризуючі дані обвинуваченого, який раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, розлучений, за місцем проживання характеризується негативно, не працює.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує тяжкість скоєного злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується негативно, не перебуває на «Д»-обліку у лікаря-нарколога та психіатра, не працює, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та без реального відбування покарання, і вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 296 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України із звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком та покладенням на обвинуваченого обов'язків, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових злочинів, що відповідає меті покарання, зазначеної в ст. 50 КК України.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Суд дійшов висновку про відсутність необхідності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили, оскільки учасники судового процесу не заявляли клопотання про його обрання, та не надали суду доказів, що на час розгляду справи в суді існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по справі - пластмасову пляшку ємкістю 0,5 л, горловина якої закрита рукавицею зі слідами горіння та характерним запахом дизельного палива, яка передана на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП України в Рівненській області - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право в суді отримати копію вироку.
Копія вироку вручається обвинуваченому, прокурору захиснику, негайно після його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошення вироку, копія вироку направляється не пізніше наступного дня після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1