Дата документу 24.01.2020 Справа № 554/9983/19
Провадження № 2/554/43/2020
(заочне)
24 січня 2020 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Гаврись В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплат належних працівникові при звільненні,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Пласт» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум в розмірі 120 593,30 грн.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що він з 04.01.2012 року по 13.02.2018 року працював у ПАТ «Пласт», на посаді моториста цементувального агрегату, з якої звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20.06.2018 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Пласт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 113 574,40 грн. та середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум у розмірі 25 918,56 грн. за період з 14.02.2018 року по 01.06.2018 року. Вказане рішення суду було виконано повністю лише 02.10.2019 року. Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження заборгованість по заробітній платі була перерахована стягувачу платежами, які через декілька банківських днів надійшли на банківський рахунок позивача. Отже, середній заробіток за весь час затримки виплат позивачу заробітної плати слід рахувати з 02.06.2018 року по 02.10.2019 року. Згідно розрахунку розмір середнього заробітку за весь час затримки виплати позивачу заробітної плати при звільненні з посади моториста центрального агрегату ПАТ «Пласт» складає 120 593,30 гривень.
Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року року було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надіслав заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с.23).
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив (а.с.17, 22).
Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових , сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що з 01.01.2012 року по 13.02.2018 року ОСОБА_1 працював на посаді моториста в Приватному акціонерному товаристві «Пласт» та був звільнений за п.1 ст.36 п.2 КЗпП України за угодою сторін.
Вказані обставини встановлені рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20 червня 2018 року (справа № 554/4008/18), яке набрало законної сили 23.07.2018, а тому не потребують доказування в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цьогоКодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст.117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст.117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20.06.2018 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Пласт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 113 574,40 грн. та середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сумм за період з 14.02.2018 року по 01.06.2018 року у розмірі 25 918,56 грн. (а.с.6 -9).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
02.10.2019 року судове рішення відповідачем було виконано і перераховано належні позивачу грошові суми на його картковий рахунок (а.с.11).
Судом встановлено, що до суду звернувся звільнений підприємством ОСОБА_1 з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, право на яку передбачене ч.1ст.117 КЗпП України.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Суд, вирішуючи вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.
Так, відповідно до ст.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до ст.2 абзац 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до ст.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до вищевказаних положень суд визначає розмір середньої заробітної плати позивача за період затримки розрахунку з 02.06.2018 року по 02.10.2019 року.
Середня заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці складає 5 399,72 гривень, середньоденна заробітна плата складає 359,98 гривень, згідно наданого розрахунку позивачем (а.с.4). Розмір середньоденної заробітної плати встановлено також в зазначеному рішенні Октябрсьокго рйаоного суду м.Полтави від 20.06.2018 року.
Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум за період з 02.06.2018 року по 02.10.2019 року у сумі 120 593,30 гривень (335 робочих дня х 359,98 гривень середньоденної заробітної плати).
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за весь час затримки виплати, належних працівникові при звільненні сум, в розмірі 120 593,30 гривень за період затримки з 02.06.2018 року по 02.10.2019 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір становить 1205 грн. 93 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позов задоволено у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.4,12,81,141,258,259,263-265,268,280-282, 354 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пласт», місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 48, код ЄДРПОУ 25168700, МФО 320854, на користь ОСОБА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , середній заробіток за весь час затримки виплати, належних працівникові при звільненні сум, в розмірі 120 593 грн. 30 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Пласт», місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 48, код ЄДРПОУ 25168700, МФО 320854, судовий збір на користь держави в сумі 1205 грн. 93 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Пласт», місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, 48, код ЄДРПОУ 25168700, МФО 320854.
Суддя Л.І.Савченко