КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/371/20
Провадження № 1-кс/552/214/20
27.01.2020 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 поданої в інтересах ОСОБА_3 , про зобов'язання надати якісну медичну допомогу, судово-медичне обстеження та комплексне лікування, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Полтави 24 січня 2020 року надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 поданої в інтересах ОСОБА_3 , про зобов'язання посадових осіб Міністерства юстиції України філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області Полтавської медичної частини №23 надати якісну медичну допомогу, судово-медичне обстеження та комплексне лікування.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 тимчасово утримується в ДУ «Полтавська установа покарань №23», за час перебування під вартою стан його здоров'я значно погіршився, при цьому він неодноразово звертався до працівників медичної частини ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» з усними та письмовими заявами про погіршення самопочуття, але належної медичної допомоги, судово-медичного обстеження та комплексного лікування не отримує.
Вважає, що ненадання ОСОБА_3 своєчасної медичної допомоги є катуванням та жорстоким поводженням, що суперечить вимогам ст.. 3 Європейської конвенції захисту прав людини та порушуються права ОСОБА_3 , передбачені ст.. 3, 27, 28, 29, 49 Конституції України.
В своїй скарзі, з посиланням на норми ст. 206 КПК України, захисник просить слідчого суддю зобов'язати посадових осіб Міністерства юстиції України філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області Полтавської медичної частини №23 надати ОСОБА_3 якісну медичну допомогу, забезпечити судово-медичне обстеження та комплексне лікування.
Згідно повідомлення ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» ОСОБА_3 утримується під вартою в даній установі, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.01.2020 року кримінальне провадження №12016170000000409 від 26.08.2016 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 355, ч.4 ст. 189, ч.3, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України передано для розгляду до Октябрського районного суду м. Полтави.
Статтею 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За нормами ст. 26 КПК України слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень згідно з цим Кодексом.
Отже, слідчий суддя, згідно ст. 3 КПК України здійснює судовий контроль саме на стадії досудового розслідування.
В той же час направлення кримінального провадження для розгляду до суду свідчить про те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженню закінчено.
Таким чином, стадія досудового розслідування в даному кримінальному провадженні закінчена направленням до суду обвинувального акта, розпочато судове провадження, на стадії якого слідчий суддя в силу норм КПК України не має повноважень на здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
В той же час, звертаючись до суду з даним клопотанням, захисником не враховано вимоги законодавства та нормативно-правових актів України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» передбачено, що установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Згідно ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту N 239/5/104 від 10.02.2012, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, п. 2.3. Медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
В п. 2.7. вказаного Порядку передбачено, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
В даному випадку матеріали поданого до слідчого судді клопотання не містять даних щодо звернення ОСОБА_3 до керівництва СІЗО з вимогою про надання медичної допомоги, а також інформації про рішення, прийняте за наслідками відмови адміністрації СІЗО з цього приводу. В той же час долучено копію повідомлення, що 30.10.2019 року ОСОБА_3 проведено консультативний огляд лікарем-невропатологом ПОКПЛ ім.. Мальцева, за наслідками якого встановлено діагноз та призначено лікування, рекомендовано: лікування постійне та тривале із регулярним стаціонарним відновленим лікуванням.
Отже, надання медичної допомоги та поміщення у лікувальний заклад не потребує рішення суду про зміну запобіжного заходу, чи зобов'язання надати медичну допомогу, оскільки керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
Твердження захисника про необхідність урахування вимог ст.206 КПК України слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки вказана стаття передбачає обов'язок слідчого судді захистити права людини, яка утримується під вартою, у випадках грубого порушення її прав, пов'язаних з незаконним позбавленням свободи, застосування насильства під час затримання та тримання під вартою.
На підставі викладеного, враховуючи, що захисником в інтересах ОСОБА_3 подано клопотання з питань, які не підлягають вирішенню слідчим суддею Київського районного суду м. Полтави у відкритті провадження за клопотанням захисника ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 26, 206, 303 - 304 КПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням захисника адвоката ОСОБА_2 поданої в інтересах ОСОБА_3 , про зобов'язання посадових осіб Міністерства юстиції України філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області Полтавської медичної частини №23 надати якісну медичну допомогу, судово-медичне обстеження та комплексне лікування ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1