Номер провадження: 11-кп/813/940/20
Номер справи місцевого суду: 495/8872/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.01.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 к
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2019 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №12015160480004501 від 02.09.2015 року та № 12015160160000303 від 27.03.2015 року,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України, -
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2019 рокубув продовжний строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 до 18.02.2020 року, оскільки суд прийшов до висновку про те, що ризики, встановлені в попередніх судових рішеннях, якими відносно обвинуваченого був застосований та продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не зменшилися, є необхідність подальшого тримання під вартою обвинуваченого до закінчення дії попередньої ухвали, так як більш м'які запобіжні заходи не забезпечать його належну процесуальну поведінку.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , подав апеляційну скаргу в якій просить частково скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою до обвинуваченого застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд не врахував, що прокурором не доведено про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики та про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Розумність строку тримання під вартою вже давно порушена, оскільки жодних нових доказів, які б підтверджували вину за цей час не встановлено, а можливості їх отримання вичерпані. В матеріалах провадження відсутні докази, які б підтверджували пред'явлене обвинувачення та тримання особи під вартою.
Суд не врахував, що обвинувачений має на утриманні трьох малолітніх дітей.
Захисник ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначила, що суд не врахував недоведеність наявності обґрунтованої підозри, так як обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах. Суд не врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, так як при судовому розгляду кримінального провадження свідок прямо зазначив, що другий обвинувачений ОСОБА_11 стріляв у обличчя потерпілого ОСОБА_12 та наказав обвинуваченому ОСОБА_10 , що той добив потерпілого. Обвинувачений ОСОБА_11 продав викрадене майно.
Протягом 4 років триває судовий розгляд та суд безпідставно продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_10 під вартою, постановлені ухвали з цих питань є ідентичними.
Обвинувачений під час тримання під вартою в слідчому ізоляторі постійно підвергається психологічному та фізичному тиску, в зв'язку з чим обвинувачений визнавав свою вину.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисників, які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши доводи апеляційних скарг та матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
13.06.2019 року рішенням Конституційного суду України №4-р/2019 року було вирішено питання про можливість оскарження стороною захисту ухвал щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або у продовженні його строку.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Так, в суді першої інстанції триває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України, а тому встановлення на даному етапі його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень відноситься до компетенції суду першої інстанції.
Приймаючи до уваги зазначене, апеляційний суд вважає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України, на даній стадії вже не перевіряється.
Оскаржуваною ухвалою був продовжний строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , оскільки суд дійшов висновку про те, що прокурором доведені обставини, передбачені п.1 ч.3 ст.199 КПК України, зокрема, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не зменшилися, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим ризикам.
Апеляційним суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що встановлені ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшились.
Зокрема, враховуючи, що ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, за вчинення більш тяжкого з інкримінованих кримінальних правопорушень, в разі доведеності його вини, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від10 до 15 років або довічне позбавленням волі, наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачений враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може вдатися спроб переховуватися від суду.
Крім того, апеляційний суд вважає наявним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_10 перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни показань.
Також, з урахуванням того, що обвинувачений раніше був судимий за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявний ризик того, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку суду апеляційної інстанції, зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що до теперішнього часу не зменшилися ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановленні в попередніх судових рішеннях. Таким чином, зазначені обставини та однакові підстави є предметом дослідження при визначенні судом запобіжного заходу обвинуваченому.
При цьому апеляційний суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений має на утриманні трьох малолітніх дітей, проте вважає, що зазначені обставини не зменшують існування вищезазначених ризиків та не спростовують висновок слідчого судді.
З огляду на це, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Таким чином, апеляційний суд вважає, з урахуванням наведених обставин, а також обставин, які зазначені в апеляційній скарзі щодо особи обвинуваченого, що суд першої інстанції об'єктивно врахував обставини справи, дані про особу обвинуваченого та дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою.
При таких обставинах, відповідно до вимог ст. 407 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції об'єктивно врахував обставини справи, дані про особу обвинуваченого та дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою, тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що в апеляційних скаргах зазначено про порушення судом розумних строків розгляду кримінального провадження, апеляційний суд вважає необхідним, звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання вимог ст.28 КПК України щодо дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 .
Крім того, апеляційний суд роз'яснює стороні захисту право звернення в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України, про внесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, якщо сторона захисту та обвинувачений вважають, що їх вчинення відносно обвинуваченого ОСОБА_10 мало місце під час розгляду кримінального провадження.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2019 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №12015160480004501 від 02.09.2015 року та № 12015160160000303 від 27.03.2015 року,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України, - залишити без змін.
Звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання вимог ст.28 КПК України щодо дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено 27.01.2020 року о 16 годині 00 хвилин в залі судових засідань № 10 Одеського апеляційного суду.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3