Справа № 750/12927/19
Провадження № 1-кп/750/99/20
27 січня 2020 року м. Чернігів
колегія суддів Деснянського районного суду міста Чернігова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові заяву обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід захисника у кримінальному провадженні, -
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні заявив відвід захиснику - адвокату ОСОБА_6 , з тих підстав, що останній неефективно здійснює його захист, не відвідує часто його в слідчому ізоляторі і він не може його зрозуміти.
В судовому засіданні захисник вказав, що ним надається ефективний захист обвинуваченому, він відвідує обвинуваченого в слідчому ізоляторі по мірі потреби та узгоджує з ним лінію захисту та пояснює хід судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заявленого відводу за його безпідставністю.
Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що заява обвинуваченого про відвід захисника є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КПК України захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
За змістом ч.3 ст. 54 КПК України відмова від захисника не приймається, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Виходячи з судової практики ЄСПЛ щодо трактування положень статті 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право на ефективну правову допомогу захисника у тому числі безоплатну, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Право кожного обвинуваченого у скоєнні злочину на ефективну правову допомогу захисника, який у разі необхідності залучається офіційно, не є абсолютним, але воно є однією з основоположних ознак справедливого судового розгляду. Адекватний захист обвинуваченого в суді першої інстанції має вирішальне значення для справедливості в системі кримінального судочинства.
Як встановлено в судовому засіданні, захисник - адвокат ОСОБА_6 здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_7 за призначенням, сам обвинувачений не бажає через родичів запросити іншого захисника для здійснення його захисту. З пояснень обвинуваченого в суді не вбачається, що адвокат ОСОБА_6 неналежним чином здійснює захист обвинуваченого та що його поведінка свідчить про формальний характер здійснення захисту у даному кримінальному провадженню. Сам обвинувачений в суді фактично підтвердив, що захисник відвідував його в слідчому ізоляторі і пояснював йому хід судового розгляду, але йому не подобається, що це відбувається не часто і що захисник пояснює не зрозуміло.
Отже, із заявленого обвинуваченим відводу захиснику ОСОБА_6 не вбачається належних, обґрунтованих та достатніх даних, які б унеможливлювали подальшу участь у даному кримінальному провадженні вказаного захисника і були б підставою для його відводу.
Таким чином, у задоволенні заяви обвинуваченого про відвід захисника необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 78, 80-81 КПК України, колегія суддів,-
У задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід захисника - адвоката ОСОБА_6 необхідно відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3