Справа № 738/655/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/110/20
Категорія - ч. 2 ст. 121 КК України Доповідач ОСОБА_2
21 січня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 28 січня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270170000056, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2019 року щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Корюківка, Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Менського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2018 року за ч.2 ст.345 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2019 року ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
На підставі статті 71 КК України до покарання призначеного судом ОСОБА_8 за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2018 року та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено обчислювати з часу його затримання - з 29 січня 2019 року.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та виправдати його за відсутністю в діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що він жодного разу не вказав, що ним було нанесено удар у скроневу частину голови ОСОБА_9 окрім уточнення, на яких наполягав прокурор, обвинувачений не залишався на одинці із загиблим на відміну від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які виходили із приміщення, і показання обвинуваченого, що удари були нанесені іншими особами підтверджуються показаннями свідків. В апеляційній скарзі ОСОБА_8 стверджує, що між ним та загиблим дійсно була штовханина, але це було по дружньому, оскільки він товаришував з ним 15 років і між ними ніколи не було конфлікту. Апелянт зазначає, що органи досудового розслідування ретельно не дослідили обставини подій, не зробили жодної експертизи ОСОБА_8 щодо наявності у нього будь яких мікротравм, які б обов'язково утворилися при прямому ударі в скроню, не провели дослідження біологічних зразків, змивів з рук та зрізів нігтів на наявність епітелію або крові загиблого. Зауважує, що дані про час скоєння злочину, які містяться в матеріалах провадження, суперечать один одному і не підтверджують обвинувачення.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений зазначає, що суд першої інстанції не провів належного аналізу обставин кримінального провадження та не дав оцінки кожному доказу за критеріями ст.. 94 КПК України, а стороною обвинувачення не надано суду доказів, які б свідчили про причетність його, ОСОБА_8 до інкримінованого злочину, і обвинувачення фактично ґрунтується лише на поясненнях останнього. Крім того, апелянт вважає, що стороною обвинувачення не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про причетність обвинуваченого до інкримінованого йому злочину, зокрема, показань свідків, які б були очевидцями злочину і дали б свідчення про те, що він умисно наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодженні, адже всі свідки сторони обвинувачення заявили про те, що не бачили як він - ОСОБА_8 , наносив тілесні ушкодження. Стверджує, що досудовим слідством не встановлено та стороною обвинувачення не доведено в суді конкретне місце, механізм, спосіб нанесення тілесних ушкоджень та особу, яка нанесла тілесні ушкодження потерпілому. Вказує, що судом першої інстанції не було дано оцінки тому факту, що загиблий перед смертю повідомив, що його побили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і з невідомих підстав критично віднісся до показань незацікавленого свідка - ОСОБА_12 та прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_10 , який приховав конфлікт з загиблим та дав під присягою неправдиві свідчення, які спростовуються показаннями свідків у справі.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_8 , будучи раніше судимим вироком Менського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2018 року за ч.2 ст. 345 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став та в період відбуття покарання вчинив новий умисний злочин.
Так, 25 січня 2019 року близько 17-00 години ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні магазину-кафе «Стольненського СТ», розташованого по вулиці Шкільній, 1 в селі Синявка Менського району Чернігівської області, під час раптово виниклої сварки з ОСОБА_9 наніс останньому один удар правою рукою в ліву скроневу ділянку голови, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, яка супроводжується забоєм головного мозку, епідуральним крововиливом, переломом склепіння та основи черепа, які в комплексі відповідно до висновку експерта №19 від 27 березня 2019 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у реанімаційному відділенні Менської ЦРЛ від набряку головного мозку.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які висловилися на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом встановлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_8 та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 121 КК України судом першої інстанцій зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК наведено докладні та обґрунтовані мотиви.
За матеріалами провадження місцевим судом ретельно перевірено доводи сторони захисту щодо відсутності складу злочину у діях ОСОБА_8 . Зазначені в судовому рішенні мотиви про визнання цих доводів безпідставними, апеляційний суд вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів, які б викликали сумніви у їх достовірності. Всі докази, на яких ґрунтується обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності.
Свої висновки про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував, дослідивши і проаналізувавши показання:
- обвинуваченого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні місцевого суду спочатку визнав вину, розкаявся у вчиненому та пояснив, що 25 січня 2019 року він був у кафе, де завдав ОСОБА_9 один удар кулаком правої руки в щелепу. Однак, в подальших судових засіданнях ОСОБА_8 змінив свої показання, відмовився від наданих раніше показань, вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що він обмовив себе, інкримінованого йому злочину він не вчиняв, не заперечував, що між ним та ОСОБА_13 у кафе була штовханина, але це було все по-дружньому, у нього не було умислу вбивати ОСОБА_9 ;
- потерпілого ОСОБА_14 , батька померлого ОСОБА_9 , згідно показань якого, 25 січня 2019 року від з дружиною під'їхавши до кафе на власному автомобілі побачив, як з кафе на ганок вийшли місцеві жителі, серед яких був і їх син. Потім, до ОСОБА_15 підійшов ОСОБА_11 і згодом взяв двома руками за верхній одяг сина та кинув його з ганку на сніговий покрив. Коли привезли сина додому, останній був у свідомості, на обличчі була кров, скаржився, що болить зуб, розповів, що його побили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Наступного дня, тобто, 26 січня 2019 року близько 11-00 години, він звернув увагу на те, що стан здоров'я сина погіршився, в зв'язку з чим його було госпіталізовано до Менської ЦРЛ з діагнозом черепно-мозкова травма. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 в результаті отриманих тілесних ушкоджень помер в реанімаційному відділенні Менської ЦРЛ;
- свідка ОСОБА_16 , матері померлого ОСОБА_9 , яка надала аналогічні показання щодо обставин прибуття з чоловіком до кафе, та пояснила, що бачили з чоловіком як ОСОБА_11 кинув їх сина з ганку кафе. Коли привезли сина додому, то побачила, що у нього розбита губа, кругом носа була кров, скаржився, що болить зуб, сказав, що його побили ОСОБА_11 і « ОСОБА_17 », так в селі називають ОСОБА_10 , погрожував їх повбивати. Наступного дня відвезли ОСОБА_18 в лікарню, де він помер;
- свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що 25 січня 2019 року близько 19-00 години він разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 приїхали в бар, купили по пляшці пива, до барної стійки підійшов ОСОБА_9 у якого ОСОБА_10 виник словесний конфлікт, під час якого останній взяв ОСОБА_9 за плече, розвернув та відштовхнув від себе (дав стусана під зад). Перебуваючи в кафе, бачив як між ОСОБА_8 і ОСОБА_9 назрівав конфлікт. ОСОБА_10 стримував обвинуваченому, говорив йому не чіпати ОСОБА_9 , оскільки ОСОБА_8 має умовний термін покарання. Коли знаходилися з ОСОБА_10 на ганку кафе, почули крики в кафе, зайшовши до якого побачив, що ОСОБА_8 лежав на підлозі головою до складського приміщення, а зверху на ньому сиділа ОСОБА_12 чи то тримала його, чи то била по обличчю, а ОСОБА_9 в цей час сидів на підлозі, обпершись головою об лавку;
- свідка ОСОБА_10 , згідно показань якого, 25 січня 2019 року, у період часу з 19-30 годин до 20-00 години, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_11 приїхали в кафе, коли стояли біля прилавку, до них підійшов ОСОБА_9 , останній перебував в стані алкогольного сп'яніння, згодом він взяв ОСОБА_9 за плече, розвернув від себе та відштовхнув. Перебуваючи в кафе, ОСОБА_8 скаржився, що посварилися з ОСОБА_9 , висловлював наміри побити останнього, але за що саме йому не відомо. Бачив, як ОСОБА_9 , коли зайшов з вулиці до приміщення кафе витирав серветками кров на обличчі. Хто наносив ОСОБА_19 тілесні ушкодження не бачив. Через деякий час бачив як ОСОБА_20 сиділа зверху на ОСОБА_8 , тримала його за руки;
- свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що 25 січня 2019 року вона перебувала в місцевому кафе, Коли зайшли ОСОБА_11 і ОСОБА_21 , ОСОБА_9 встав із-за столу та підійшов до них і вона побачила, як ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_9 в ніс, з носа пішла кров, вона купила вологі серветки та витирала йому кров. Не бачила, щоб ОСОБА_8 бив ОСОБА_9 , він навпаки допомагав їй вологими серветками витирати з обличчя ОСОБА_9 кров. Оскільки останньому не подобалось, що це робить ОСОБА_8 , то він його ( ОСОБА_8 ) відштовхнув, а ОСОБА_22 у відповідь штовхнув ОСОБА_23 , після чого вона повалила ОСОБА_8 на підлогу, сіла на нього зверху й сказала, щоб він ( ОСОБА_8 ) заспокоївся і не чіпав ОСОБА_9 ;
- свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що 25 січня 2019 року у вечірню пору доби у сільському кафе святкували день народження ОСОБА_25 . Чув як ОСОБА_9 висловився на адресу ОСОБА_8 нецензурною лайкою, останній у відповідь зіштовхнув його з лавочки, ОСОБА_9 впав на підлогу, а потім підвівся і сіл на лавочку. Він ( ОСОБА_24 ) виходив на вулицю покурити, коли зайшов з вулиці в кафе, то бачив як ОСОБА_26 розтягувала ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , останній лежав на спині на підлозі неподалік прилавку, зверху на ньому сидів ОСОБА_8 обличчям до ОСОБА_9 , ОСОБА_27 їх розтягла, між ОСОБА_9 і ОСОБА_8 була якась сварка. Після цього всі сиділи за столом і продовжували святкувати день народження. Коли в кафе приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , він бачив як біля барної стійки ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_9 в ніс, останній на ганку снігом витирав кров. Також бачив як ОСОБА_11 взяв ОСОБА_9 за куртку та викинув з ганку у сніг. Більше ОСОБА_9 ніхто тілесних ушкоджень не заподіював;
- свідка ОСОБА_28 згідно показань якого, на день народження ОСОБА_29 сиділи у барі, він бачив як ОСОБА_8 зіштовхнув ОСОБА_9 з лавочки, коли останній нецензурно висловився в його ( ОСОБА_8 ) адресу. Потім бачив як ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_9 в ніс, розвернув його і дав стусана під зад, чи була після цього кров на обличчі ОСОБА_9 , не пам'ятає. Він ( ОСОБА_28 ) виходив у кочегарку, а коли повернувся, то побачив, як ОСОБА_26 розтягувала хлопців, сиділа зверху на ОСОБА_8 і говорила не чіпати ОСОБА_9 ;
- свідка ОСОБА_25 гідно пояснень якого, 25 січня 2019 року, святкували його день народження у сільському кафе. Коли ОСОБА_9 зайшов у кафе, то біля барної стійки стояли ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , останній вдарив ОСОБА_9 в ніс. Більше він не бачив, щоб ОСОБА_10 та ОСОБА_11 били ОСОБА_9 , оскільки вони ( ОСОБА_30 та ОСОБА_31 ) сиділи весь час за столиком під вікном;
- свідка ОСОБА_32 яка пояснила, що вона працює продавцем в кафе в с. Синявка Менського району. 25 січня 2019 року у кафе святкували день народження ОСОБА_25 . Між ОСОБА_9 і ОСОБА_8 виник спір, бачила як ОСОБА_8 зіштовхнув з лавки ОСОБА_9 , останній впав на підлогу, потім піднявся, сів за стіл і всі продовжували святкувати день народження. Потім посеред кафе знову відбулася сутичка між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачений. вдарив ОСОБА_23 , як саме не пам'ятає, від чого останній впав на підлогу. Вона з ОСОБА_33 почали їх розбороняти, потім вона ( ОСОБА_34 ) вибігла з кафе та стала кликати на допомогу, повідомила присутнім, що відбувається бійка, коли повернулася в кафе, то побачила, що ОСОБА_12 сидить зверху на ОСОБА_8 ;
- свідка ОСОБА_35 , яка пояснила, що вона працювала прибиральницею у кафе, 25 січня 2019 року прийшла у кафе розтопити котел опалення, ОСОБА_25 і ОСОБА_8 запросили її до столу, на столі бачила лише пиво і вино. Коли сиділа за столом, то бачила як ОСОБА_10 , стоячи біля прилавку, вдарив ОСОБА_9 , який проходив повз нього.
Встановлені судом обставин щодо винуватості обвинуваченого, крім вище наведених показань, також підтверджується даними, що, зокрема, містяться у наступних доказах:
- рапорті старшого інспектора - чергового СРПП Менського ВП в Чернігівській області ОСОБА_36 , згідно якого 26 січня 2019 року о 13-52 години від медичного працівника Менської ЦРЛ надійшло повідомлення про те, що 26 січня 2019 року о 13-49 годині до Менської ЦРЛ доставлено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого по АДРЕСА_2 , з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій передпліччя, гематома верхньої губи. Обставини: 25 січня 2019 року о 21-00 годині побили у кафе в центрі села Синявка, знаходиться у реанімаційному відділенні;
- рапорті старшого інспектора - чергового СРПП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_36 , відповідно до якого 29 січня 2019 року о 12-30 години від медичного працівника Менської ЦРЛ надійшло повідомлення про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12-29 годині в реанімаційному відділенні Менської ЦРЛ помер ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючий по АДРЕСА_2 , до лікарні потрапив 26 січня 2019 року о 13-15 годині з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеню, травматично внутрішньо-черепний крововилив зліва, лінійний перелом височної кістки;
- лікарському свідоцтві про смерть № 19 від 30 січня 2019 року та довідці про причину смерті відповідно до яких ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: внутрішньочерепна травма з переломом черепа. Окрім основної причини смерті ОСОБА_9 у довідці про причину смерті зазначено також й про те, що до смерті призвели набряк набухання головного мозку, внутрішньочерепна травма з переломом черепа, напад з використанням тупого предмету з метою нанесення ушкодження;
- висновку експерта №19 від 27 березня 2019 року відповідно до якого смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 від набряку головного мозку, що став наслідком внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалась забоєм головного мозку, епідуральним крововиливом, переломом склепіння та основи черепа. Дані тілесні ушкодження потерпілого в комплексі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу без зміщення, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження, що виявлені у потерпілого, могли утворитись від травматичних впливів тупих предметів по типу удару 25 січня 2019 року. Для утворення тілесних ушкоджень, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень, достатнього однократного травматичного впливу в ділянку обличчя (носа) потерпілого. Для утворення тілесних ушкоджень, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, достатнього однократного травматичного впливу в ліву скроневу ділянку потерпілого. Тілесні ушкодження, що виявлені у потерпілого, як окремо, так і комплексі, не могли утворитись від самопадіння чи падіння з наданням тілу стороннього прискорення з висоти власного зросту чи з висоти вищої власного зросту на тверду поверхню;
- протоколі проведення слідчого експерименту від 31 січня 2019 року з якого убачається, що з метою перевірки та уточнення відомостей щодо обставин та механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 було проведено слідчий експеримент із участю підозрюваного ОСОБА_8 , останній розповів про обставини вчинення злочину, після чого дав згоду і на місці вказав та продемонстрував всі дії, пов'язані із вчиненням злочину, відповів на поставлені слідчим питання. І згідно відеозапису слідчої дії підозрюваний ОСОБА_8 добровільно показав, що 25 січня 2019 року під час святкування дня народження до ОСОБА_25 він штовхнув ОСОБА_9 в плече ліктем, від чого той упав на підлогу з лавочки, потім піднявся і сіл за стіл. Згодом, коли він з загиблим перебували біля прилавку, останній почав висловлюватися на його адресу нецензурними словами, після чого він ( ОСОБА_8 ) один раз вдарив ОСОБА_9 кулаком правої руки, показав куди саме - в область лівого вуха, від удару останній упав. Також пам'ятає, як ОСОБА_12 відтягувала його від ОСОБА_9 .. В подальшому коли вийшов на вулицю, то побачив як ОСОБА_11 взяв ОСОБА_9 за одяг та кинув з ганку;
- протоколах проведення слідчих експериментів від 30 січня 2019 року за участі свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_37 з доданими відеозаписами даних слідчих дій, згідно яких - ОСОБА_12 , пояснила, що 25 січня 2019 року у кафе, в селі Синявка святкував свій день народження ОСОБА_25 . Коли в кафе прийшли ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_9 підійшов до них, про щось з ними розмовляв, потім ОСОБА_10 дав стусана під зад ОСОБА_9 . Через деякий час побачила, що ОСОБА_8 штовхнув ОСОБА_9 , у той же час зазначила, як саме не бачила, бо сиділа спиною, останній упав на лавочку грудьми, перед тим як ОСОБА_9 впав, він стояв на ногах, чому ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_9 не знає, нічого такого не чула, в кафе грала голосно музика. - ОСОБА_38 пояснив, що 25 січня 2019 року в кафе бачив, як ОСОБА_9 нецензурно висловився в адресу ОСОБА_8 , на що останній штовхнув його з лавки, ОСОБА_39 упав під батарею, після чого підвівся та знову сів до столу. Через деякий час побачив, як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стояли неподалік прилавку, між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_8 один раз вдарив ОСОБА_9 рукою (показав куди саме) в ліву частину голови в область вуха, від чого ОСОБА_9 упав спиною на підлогу, потім підвівся. Потім бачив, як ОСОБА_12 розбороняла бійку і сиділа зверху на ОСОБА_8 , останній в цей час розмахував руками з наміром продовжити бійку. Бачив як на ганку кафе ОСОБА_11 , взявши ОСОБА_9 за одяг, зіштовхнув його з ганку і той впав у сніг. Також зазначив про те, що протягом вечора у ОСОБА_9 з носа йшла кров, внаслідок чого йому не відомо, ОСОБА_8 не завдавав ударів ОСОБА_19 в носа;
- протоколі про результати проведення негласної слідчої дії - здійснення аудіо-, відеоконтролю від 27 лютого 2019 року, відповідно до якого у період з 30 січня по 02 лютого 2019 року мала місце розмова ОСОБА_8 та сторонньої особи, під час якої ОСОБА_8 розповів про підстави його затримання, про умовний термін покарання за ст. 345 КК України та про події, які мали місце у кафе під час святкування дня народження односельчанина, зокрема, про те, що під час конфлікту з потерпілим він один раз ударив його і вистачило, не думав, що так вийде, бійка була «по п'яні»;
- висновку судово-психіатричного експерта №117 від 12 березня 2019 року згідно якого ОСОБА_8 , на час кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, психічним розладом не страждав, за своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У ОСОБА_8 під час теперішнього судово-психіатричного експертного дослідження психічних розладів не виявлено, за своїм психічним станом він може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, та давати про них правильні показання;
- висновку судово-психіатричного експерта №118 від 12 березня 2019 року згідно якого у ОСОБА_8 мають місце психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, на даний час утримання, але в умовах, що виключають вживання (F 10.21 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), однак протиалкогольне лікування йому на даний час не показаня.
Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторони захисту в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і доводи, викладені стороною захисту в апеляційній скарзі, були предметом дослідження під час судового розгляду, вони отримали об'єктивну та належну оцінку в судовому рішенні, з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Також, суд дотримався вимог ст. 10 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КПК України.
Суд першої інстанції, з'ясувавши передбачені ст. 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Фактичні дані, які покладено в основу вироку і на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_8 , отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні.
При постановленні обвинувального вироку, місцевий суд відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку. По справі здобуто докази, що були отримані у встановленому законом порядку, є належними та допустимими, у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, поза розумним сумнівом та спростовують позицію сторони захисту про те, що обвинувачений не вчиняв інкримінований йому злочин.
При розгляді кримінального провадження судом була перевірена версія обвинуваченого, викладена ним у своїх показаннях.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки вони випливають з його власного тлумачення норм матеріального та процесуального закону та суб'єктивного аналізу і переоцінки окремих доказів. При цьому оцінка і тлумачення таких доказів здійснюються тенденційно, вибірково, спотворюючи їх зміст та відокремлено від інших обставин та доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність. Крім того, доводи апеляційної скарги в цілому повторюють лінію захисту, обрану обвинуваченим та його захисником в суді першої інстанції, яка була перевірена, та в оскаржуваному вироку детально проаналізована і ґрунтовно визнана неспроможною.
Суд першої інстанції критично оцінив показання обвинуваченого щодо його непричетності до завдання ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, на спростування версії сторони захисту, окрім вищенаведених доказів, зазначив, що показаннями свідків ОСОБА_37 , ОСОБА_28 , ОСОБА_32 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підтверджується наявність конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у кафе 25 січня 2019 року. Вказані свідки підтвердили, що ОСОБА_12 розтягувала ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час бійки посеред кафе. Свідок ОСОБА_34 та ОСОБА_38 пояснили, що саме від удару завданого ОСОБА_8 . ОСОБА_9 впав на підлогу посеред кафе. Зазначені покази узгоджуються з сукупністю інших доказів, досліджених судом, а саме, протоколами слідчих експериментів з відеозаписами за участі підозрюваного ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_40 . Їх показання щодо причини та місця виникнення конфлікту між ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в кафе щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень узгоджуються між собою, під час вказаних слідчих експериментів вони вказали на одне й те саме місце в кафе, де виник конфлікт, під час якого ОСОБА_8 завдав кулаком правої руки одного удару ОСОБА_9 в область лівого вуха, від чого останній впав на підлогу, а свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні також підтвердила, що сутичка між ОСОБА_8 і ОСОБА_9 виникла неподалік від прилавку в кафе.
Крім того, в суді першої інстанції експерт ОСОБА_41 роз'яснив свій висновок, наявний в матеріалах справи та зазначив, що смерть ОСОБА_9 знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з тілесними ушкодженнями, які утворилися від безпосередньої дії тупого предмету у ліву скроневу ділянку голови потерпілого. Для утворення тілесних ушкоджень, що є причиною смерті, достатньо одного концентрованого удару в ліву скроневу ділянку потерпілого, проте не виключається й декілька ударів. Тілесні ушкодження, які є причиною смерті, не могли утворитись від удару в ніс, вони відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень і могли лише погіршити загальний стан здоров'я потерпілого. Також, експерт виключив можливість отримання вказаних тілесних ушкоджень від самопадіння чи падіння з наданням тілу стороннього прискорення з висоти власного зросту чи з висоти вищої власного зросту.
Судова колегія погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції у зв'язку з їх обґрунтованістю, мотиви, з яких було прийнято вказане рішення, докладно, логічно та переконливо викладено в оскаржуваному вироку, а доводи апеляційної скарги обвинуваченого їх не спростовують.
Апеляційним судом ретельно перевірені й інші доводи апеляційної скарги обвинуваченого, в результаті встановлено наступне.
Посилання обвинуваченого на можливу причетність до скоєного злочину свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 колегія суддів не бере до уваги, оскільки сукупність вище наведених доказів підтверджує завдання саме ОСОБА_42 загиблому тілесного ушкодження у вигляді удару у скроневу ділянку голови, що і являється причиною смерті. Дані обставини підтверджуються поясненнями самого обвинуваченого в ході слідчого експерименту, товаришем обвинуваченого - ОСОБА_43 , так і незаінтересованим у результатах кримінального провадження свідком ОСОБА_44 . В ході досудового слідства та під час судового провадження не здобуто жодних доказів, які б підтверджували або хоча б вказували на нанесення ОСОБА_10 або ОСОБА_11 тілесного ушкодження ОСОБА_9 в скроневу частину голови, в результаті якого настала смерть потерпілого, натомість, виявлені у загиблого тілесні ушкодження носа, про заподіяння якого зазначеними особами вказували свідки і згідно висновку експерта відносяться до категорії легких та не можуть бути причиною смерті, а лише погіршили загальний стан здоров'я ОСОБА_9 .
З врахуванням вище викладеного позиція сторони захисту, що обвинувачення ґрунтується лише на «поясненнях» самого ОСОБА_8 є надуманими та безпідставним.
Посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого на неретельне дослідження органами досудового розслідування обставин подій, а саме, що не було зроблено жодної експертизи ОСОБА_8 щодо наявності у нього будь яких мікротравм, не проведення дослідження біологічних зразків, змивів з рук та зрізів нігтів на наявність епітелію або крові загиблого, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані слідчі дії мають місце в разі виявлення причетної особи через невеликий проміжок часу після скоєння злочину, і з огляду на сукупність доказів зібраних у кримінальному провадженні та показання свідків, доведеність вини ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення не викликає сумнівів.
Крім того, колегія суддів погоджується з критичною оцінкою судом першої інстанції показань свідка ОСОБА_12 , яка була дана шляхом детального аналізу у вироку показань вказаного свідка, враховуючи, що показання надані вказаним свідком в судовому засіданні різняться від показань, наданих під час проведення слідчого експерименту з її участю, є непослідовні та нелогічні. Місцевим судом також обґрунтовано зазначено, що показання свідка ОСОБА_12 щодо обставин, які передували конфлікту, який виник між ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , та перебігу самого конфлікту, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_37 , ОСОБА_32 та ОСОБА_28 .
Поряд з вищевикладеним, колегія суддів враховує, що більшість свідків і сама ОСОБА_12 зазначали, що вона сіла зверху на ОСОБА_8 щоб він заспокоївся, однак, на переконання судової колегія, така поведінка свідка не може свідчити про те, що до таких дій її спонукала проста штовханина між двома особами.
Посилання сторони захисту на безпідставне врахування показань свідка ОСОБА_10 , який мав конфлікт із загиблим, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що показання вказаного свідка враховувалися в сукупності з показаннями інших свідків та доказами у кримінальному провадження, які узгоджуються між собою та не викликають обґрунтованих сумнівів.
Також, слід зазначити, що різна оцінка доказів суду, у порівнянні з їх оцінкою стороною захисту, не може свідчити про їх неправильну оцінку судом або про його упередженість, а тому доводи апеляційної скарги про необґрунтованість та незаконність судового рішення через невідповідність висновків суду, викладених у ньому, фактичним обставинам кримінального провадження, а також через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, є надуманими і неспроможними.
За наведених підстав, колегія суддів приходить до безумовного висновку про те, що вина ОСОБА_8 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а його дії, судом першої інстанції, кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, що він вчинив злочин в період невідбутого покарання за попереднім вироком, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 12 січня 2013 року, добре характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, і вмотивовано дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах наближених до мінімальних, передбачених санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції при винесенні вироку ОСОБА_8 дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, а призначене покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Вирок суду є законний, обґрунтований і справедливий, а тому скасуванню не підлягає.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4